68-річна акушерка Анізія Кисіль із міста Гадяч Полтавської області вісім років тому вишила хрестиком ікону святого Миколая для місцевого Свято-Успенського собору. Священики називають образ чудотворним. Розповідають, що він кілька разів як негатив відбився на склі. Також допомагає людям вилікувати недуги.
— Я готувала ікону до відкриття собору 24 квітня 1998 року, — розповідає Анізія Михайлівна. — Звичайними нитками муліне вишивала, без "хімії". До того ніколи не бралася за таку роботу, хоча чоловік у мене давно малює схеми вишивальницям. 70-річний Григорій Олексійович робить їх із зображень святих з церковного календаря.
Закінчити роботу до дня відкриття жінка не встигла. Вирішила, що понесе на День святого Миколая, 19 грудня. А до того повісили у спальні. Перед святом чоловік міняв скло на образі, вирішив поставити краще.
— Тоді ми й побачили перший негатив. Він був сіро-чорний, повністю чіткий. Здивувалися дуже і понесли священикові. І він сказав, що це — чудо, — каже Анізія Михайлівна.
Відбиток Кисілі залишили в себе, а ікону віддали в собор. Через якийсь час образ переносили з одного місця в інше. Раптом скло на ньому тріснуло. Коли шматки вийняли, побачили новий негатив. Потім зображення з"являлося ще двічі.
— Вони не стираються й не зникають, – розповідає 47-річний протоієрей Свято-Успенського собору Ігор Цебенко. — Приїжджали до Гадяча науковці, але пояснити явище не змогли.
Священик додає, що образ допомагає парафіянам. Пригадує історію, як від важкої пневмонії вилікувався півторарічний малюк. Батьки помолилися Миколаєві Чудотворцю біля ікони. На другий день дитині стало краще.
Прихожани приносять до ікони дорогоцінні речі — каблучки, хрестики. Служителі собору прилаштовують їх під скло. Однак речей зібралося вже так багато, що частину доводиться тримати у сейфі.
Дерев"яний Успенський храм у Гадячі збудували 1634 року. 1831-го купець на місці дерев"яної церкви звів кам"яну.
— Через два роки після закінчення Великої Вітчизняної війни її розібрали. Побудували на цьому місці літній кінотеатр. Однієї ночі він завалився, — розповідає священик.
Відбудовувати Свято-Успенський собор почали 1993 року на пожертви прихожан. Відкрили через п"ять років. Дива там трапляються не лише з іконою.
— Якось на різдвяні свята в 20-градусний мороз прихожани бачили над собором веселку, — пригадує отець Ігор. — Буває, у зачиненому храмі чути, наче співає хор. Напевне, це той, що закатували 1934-го.
7 
1
Коментарі
1