Ексклюзиви
Четвер, 27 листопада 2008 19:27

Збереглася могила собаки Галаганів

Автор: фото: Наталія ПАВЛЕНКО
  У колишньому маєтку Галаганів у селі Сокиринці Срібнянського району Чернігівської області діє музей кобзаря Остапа Вересая та аграрний ліцей
У колишньому маєтку Галаганів у селі Сокиринці Срібнянського району Чернігівської області діє музей кобзаря Остапа Вересая та аграрний ліцей

У колишньому панському маєтку в селі Сокиринці Срібнянського району на Чернігівщині діє аграрний ліцей. Це село колись цар Петро I подарував полковникові Війська Запорозького Гнатові Галагану — за те, що той у війні став на бік царя, а не Мазепи. За зраду козаки прокляли Галаганів до сьомого коліна. Сьомий нащадок Галагана Павлусь помер 16-річним, більше чоловіків у роду не було.

Палац у Сокиринцях збудував Павло — нащадок Гната в п"ятому коліні. У ньому є 60 кімнат. Дерев"яними східцями, фарбованими у червоне, з екскурсоводом Валентиною Савченко прямуємо на другий поверх.

— Оце танцювальна зала, — показує кімнату з колонами й ліпниною. — А у графській спальні — кабінет математики. Від моменту побудови 1826 року тут збереглися скло, кахлі, підлога.

У трьох кімнатах діє музей кобзаря Остапа Вересая.

— Павло Галаган викупив сліпого кобзаря за дві поросні льохи англійської породи в сусідів, графів Мелорадовичів. Возив його в Київ, Петербург. Там Вересая називали "українським Гомером", — Савченко показує картину, на якій зображено Вересая із Тарасом  Шевченком. — 1845 року Шевченко в Сокиринцях слухав гру галаганівського оркестру. Після цього написав повість "Музикант" і  вірш "Тече  вода з-під явора…". Вересаю подарував "Кобзаря" з написом "Брату Остапу від Т.Г. Шевченка".

При Галаганах парк займав 200 га, нині — 70, решта відійшла лісництву. У парку ходять корови.

— Ой, знову пастухи розпустили, — бідкається екскурсовод. — Ось платан, якому 200 років, — підводить до крислатого дерева, з якого падає жовте листя. — Він єдиний в Україні, що росте так далеко на північ.

У парку стояли дві церкви — святої Варвари та Петра й Павла, їх зруйнували в 1930-х роках. Прах п"ятьох Галаганів, похованих у церквах, розвіяли.

Богиню хотіли викрасти, але чомусь передумали й викинули

Екскурсовод проводить до могили собаки — чорної невисокої колони.

— Графиня любила собак і тримала псарню. Коли виїздила кататися, закладався екіпаж і для псів. Одного разу жінка впустила з містка носову хустинку, відданий собачка стрибнув із 12-метрової висоти і розбився. На чорній колоні була мармурова собача голова. Її поцупили.

Біля сходів мармурові богині Церера та Гера.

— Одній нещодавно відбили голову. Богиню хотіли викрасти на звичайному сільському возику, але чомусь передумали й викинули посеред парку. При падінні голова відбилася. Статую повернули на місце, а голову так і не знайшли.

У парку є приміщення селянського банку. То була перша кредитна спілка в Україні. Григорій Галаган, який відкрив позичкове товариство, подарував йому 3 тис. руб. золотом. Виїзний скакун тоді коштував 3 руб. У сокиринців збереглися ощадні книжечки, датовані 1917 роком.

2005-го з Америки приїжджали нащадки Галаганів. Єлизавета Блейк — дочка графині Ганни Ламсдорф-Галаган. Її дідусь 1920-го емігрував на Захід. Графиня приїхала з дітьми, про палац і парк довідалася з Інтернету.

Зараз ви читаєте новину «Збереглася могила собаки Галаганів». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода