Синайський півострів розташований у Червоному морі, на кордоні між Азією й Африкою. Ця частина Єгипту — пустеля. За Біблією, нею Мойсей 40 років водив євреїв. Киянин Костянтин Карачов, 31 рік, подорожував цими місцями велосипедом. Це було в січні. Тоді в Синаї не дуже жарко. Подорож тривала вісім днів. Турист подолав 235 км.
У пустелі живуть кочові люди — бедуїни.
— Вони дуже гостинні. Ніколи не пройдуть повз туриста. Спитають, чи є у тебе вода, чи добре ти почуваєшся, — розповідає Костянтин. — Ми дуже перелякалися першого дня, коли нас зупинили офіцери з автоматами. Але вони просто не хотіли пускати нас далі, бо було вже темно. На них картаті сорочки. Що картатіша, то вищий чин. Військові запропонували розбити табір біля мечеті. А вранці запросили до храму, хоч ми були в шортах. Там для нас почитали Коран англійською.
Костянтин у захваті від національного парку Набк.
— Там є мангри — єдині дерева, які ростуть у солоній воді. Також дуже багато птахів. А які узбережжя біля моря! Неймовірна краса. На пляжі лежать велетенські мушлі. Ми постійно пірнали з масками, фотографувалися. Температура води не опускається нижче 20 градусів. У пустелі є гори, вони зовсім інші, ніж наші Карпати. Сонце їх підфарбовує рожевими кольорами, коли сходить і сідає.
Кілька ночей Карачов із друзями пробув у місті Дахаб.
— Там ресторани плавно перетікають у пляжі. Поїв за столиком, переходиш на лежак біля моря. Фрукти на базарі дуже дешеві. Місто чисте. Є багато дайверських шкіл. Можна навчитися пірнати з аквалангом і отримати сертифікат. Потім ми проїжджали через гірський регіон святої Катерини. Місцевий монастир побудовано на місці, де горів терновий кущ. Просто над ним нависає гора Мойсея, де йому вручили священні скрижалі. Тут збережена грамота з відбитком руки Мухамеда. У Середньовіччі до монастиря не було входу, монахи перелазили по драбині через мур. Та найцікавіші у регіоні гори. Вони вивітрюються. Ззовні виглядають, як скелі, а всередині пусті, наче шкарлупа. Синайські гори схожі на поверхню Марса — червоні та вкриті зморшками.
Гори вивітрюються. Ззовні виглядають, як скелі, а всередині пусті, наче шкарлупа
На гору Мойсея Костянтин сходив серед ночі.
— Така традиція — на вершині зустрічати схід сонця. Кажуть, тоді прощаються всі гріхи. Нас багато піднімалося. Спускалися ми більш положистим схилом. Монахи зробили в ньому кам"яні сходинки.
Дві ночі українці ночували в бедуїнських наметах.
— Їхні помешкання не захищають від дощу, лише від сонця. Але це нормально, бо дощів тут не буває. У містах скрізь стоять сонячні батареї, всі будівлі автономні. Коли заходиш до бедуїнів, одразу пропонують солодкий чай на травах. Підлога повсюди встелена саморобними килимами, схожими на українські. Їх роблять із непотрібних шматків тканини.
Аби сфотографувати місцевих дітей, Костянтин давав їм покататися на своєму велосипеді. Каже, вони дуже сором"язливі.
Восьмиденний тур Синайською пустелею коштує 450 євро.
2 
1
Коментарі