Українська правоохоронна система є ані європейською, ані українською, або взагалі будь-якою цивілізованою. Це — абсолютно класичний репресивний апарат радянських часів. Тільки, на відміну від радянського періоду, ця система хронічно профінансована, тобто ще й озлоблена із середини. Недофінансування потягло за собою ще й те, що міліція стала активніше, ніж в останній період радянської влади, втягуватися в кримінальні структури, рекет, побори.
Тобто, те що ми маємо у вигляді міліції — це є абсолютний жах. Так, ми чуємо з боку міністерства заяви, що правоохоронці гинуть — це правда, але ж вони ще когось катують, вбивають. Окрім того, завжди буває дуже складно відділити зерно від полови. Цікаво, що в результаті того, що сьогодні робить ця не реформована міліцейська система, головними жертвами стають ті нечисленні, але наявні, чесні міліціонери.
Як правило, ніхто не розбирається — хто із них чесний, а хто бандит. Бандит завжди знайде, де йому сховатись, хоча в певний момент, і на нього (бандита в міліцейських погонах) знайдеться відповідна реакція. Проте він завжди буде більше захищеним та буде знаходитись в більшій безпеці, ніж той рідкісний чесний міліціонер.
Чинна система — вибиває, знищує навіть залишки чесного. У тому вигляді, в якому вона зараз представлена — вона лише розбурхує пристрасті, ненависть, та будить бандитизм в погонах.
Це може закінчитися дуже серйозними, небезпечними наслідками. Ми вже маємо багато прецедентів. Згадаємо, коли міліціонера-садиста, в селі під Києвом, застрелив молодий хлопець за те, що він витворяв. Судовий розгляд закінчувався тим, що все село повстало, люди масово приїжджали на підтримку цього хлопця, як героя. Це вже не кажучи про останні події у Врадіївці, та у Києві із побиттям дівчат, а в першому випадку - і зґвалтуванням міліціонерами.
Це все веде до того, що в Україні з кожним днем стає все зрозумілішим той факт, що міліціонери — бандити і їх треба бити, вбивати. А для багатьох людей із неврівноваженою психікою, або відсутністю морального виховання — це може бути поштовхом до дій. Це є жахливо.
Плюс, коли розповідають, що соціальні невдоволення, бідність, недоїдання, безробіття можуть викликати соціальний вибух, то відповідаю, що ніколи. Чим гірший соціальний стан, тим більше людина незахищена, тим вона забитіша, сумирніша. Але відчуття загрози особистій безпеці — збудить серйозну реакцію у відповідь.
Якщо в Україні буде бунт, якщо щось виникне на зразок повстання, революції, чогось, що може знести цю владу, то це будуть не "яценюки" з "кличками", "тягнибоками" і своїми проповідями, а це буде черговий сержант Петренко, який зґвалтує дівчину, чи закатує до смерті затриманого чоловіка. І з цього може початися вибухова хвиля, яка накриє всю країну. Те, що відбувається сьогодні навколо міліції — абсолютний жах. Вихід може бути лише хірургічний.
1 
1
Коментарі
7