Ексклюзиви
Пʼятниця, 25 липня 2008 16:25

"У півфіналі Олімпіади-2004 угорців "витягнули" судді"

Автор: фото: Василь ТАНКЕВИЧ
  Дмитро Стратан: ”У Москві треба або народитися, або полюбити її. Інакше — складно”
Дмитро Стратан: ”У Москві треба або народитися, або полюбити її. Інакше — складно”

В атерполіст Дмитро Стратан, 33 роки, виступав на трьох Олімпіадах. В Атланті захищав честь синьо-жовтого прапора, а в Сіднеї та Афінах — російського триколору. Зустрілися в одній із кав"ярень у Львові, куди приїхав погостювати до батьків і сестри. Прийшов із дружиною й донькою. Розмовляємо російською.

На Олімпійських іграх в Атланті збірна України посіла 12-те місце. Могли виступити краще?

— Однозначно. Те місце не відповідало нашому рівню. Лідерам світового водного поло, за винятком хорватів, ми програли з різницею в один м"яч. Для команди молодої держави це неабияке досягнення. Адже до нас було упереджене ставлення й суддів, і організаторів. Нам не дали показати все, на що були здатні. Після того жоден чоловічий ігровий вид спорту з України не брав участі в Олімпійських іграх.

Як ви стали гравцем збірної Росії?

— Граючи у складі неодноразового чемпіона Росії команди "Лукойл-Спартак", отримав пропозицію змінити громадянство і виступати за російську збірну. Оскільки в Україні на той час були проблеми у водному поло, прийняв її. І 1997 року на чемпіонаті Європи в Севільї дебютував у російській команді.

У фіналі Олімпіади в Сіднеї ви поступилися угорцям — 6:13. Чому так розгромно?

— Не встигли відновитися після півфіналу проти іспанців. У тому матчі був основний час, додатковий, потім грали до "золотого" гола. Боролися дві години. Матч закінчився о десятій вечора, а наступного дня — фінал проти угорців, які не мали жодних проблем у півфіналі. До того ж отримали травми двоє наших гравців і довелося грати у фіналі вдев"ятьох. Коли у нас були вилучення, на заміні був лише воротар.

На Олімпійських іграх в Афінах ви знову поступились угорцям, щоправда у півфіналі.

— Це були дві зовсім різні Олімпіади. Якщо в Сідней ми їхали як "темні конячки", то в Афіни — як фаворити, по золото. І воно було ближче, ніж у Сіднеї. Поразка у півфіналі від угорців із різницею в один м"яч — найболючіша в моїй кар"єрі, бо насправді ми були сильніші, більше хотіли перемогти. Угорців "витягнули" судді.

Яким видався рік, проведений у французькому "Олімпіку"?

— Сезон був чудовий. Ми стали віце-чемпіонами Франції. У клубі нас добре прийняли, як кажуть, виконували будь-яку примху. На перспективу віце-президент клубу пропонував і зміну громадянства, і роботу... Але життя інколи вносить свої заманливі корективи. Мені зробили таку пропозицію, від якої неможливо було відмовитися. І основним у моєму переході в російський "Штурм-2002" були не фінанси. Цікаво було повернутися і грати вже не за "Лукойл-Спартак", а за іншу команду. Тричі з цією командою ставав чемпіоном Росії. Цьогоріч продовжив контракт зі "Штурмом-2002" ще на два роки.

Правда, що зі своєю дружиною у вас почалися стосунки у День закоханих — 14 лютого?

— Так. Моя дружина Катя — корінна волгоградка. Нас познайомили 25 січня 1999 року. Після того не бачилися, а 14 лютого випадково зустрілися. І з того дня ми більше не розлучалися. Весілля справили через рік — у Волгограді та Львові. Нині живемо у квартирі в Люберцях. Це місто практично на кордоні з Москвою. Син Данило закінчив перший клас, займається хокеєм у московському "Спартаку". Донечку Дашу з першого вересня віддамо у музичну школу в Москві.

Чим відрізняється московське життя від львівського?

— Насамперед, різниця фінансова. Москва — надто дороге місто. Там усе в два-три рази дорожче, ніж у Львові. У столиці Росії важко жити — це і пробки, і великі відстані... У Москві треба або народитися, або полюбити її. Інакше — складно. Мені більше подобається таке життя, як у Львові. Але тут вражають і вбивають дороги. Завжди були не найкращі дороги, але те, що зараз твориться, це нонсенс.

1975, 24 січня — Дмитро Стратан народився у Львові
1990 — став гравцем львівського "Динамо"
1995 — перейшов у словенський "Коперс"
1996 — учасник Олімпіади в Атланті у складі збірної України, перейшов у волгоградський "Лукойл-Спартак"
1997 — почав виступати за збірну Росії
2000 — став срібним призером Олімпіади в Сіднеї, одружився з Катериною, народився син Данило
2001 — виступав за "Олімпік" (Марсель)
2002 — перейшов у "Штурм-2002" (Чехов, Московська область)
2003 — народилася донька Даша
2004 — здобув бронзу на Олімпійських іграх в Афінах

Зараз ви читаєте новину «"У півфіналі Олімпіади-2004 угорців "витягнули" судді"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода