Оксану Макар хотіли поховати на новому кладовищі у сусідньому селі Шевченкове, за 5 км від селища Луч. Воно стоїть посеред поля, не обгороджене. Вже викопали могилу. Але за кілька годин до церемонії місцева влада вирішила хоронити на старому, закритому для поховань, цвинтарі для ветеранів війни й афганців. Там викорчували стару тую і вирили яму.

— Це дуже погано, що одна могила залишилася пустою, — каже жителька села 67-річна Віра Іванівна. — За повір'ям, скоро в селі ще хтось помре. Ми всі обурені.

— Є така прикмета, що порожня могила довго стояти не може, — розповідає київський біоенергетик Мирослав Олійник, 47 років. — Наступного похорону можна чекати протягом 40 днів, доки душа покійної дівчини не покине землю. Порожню могилу краще закопати і зрівняти із землею. У церкві священик має прочитати сорокоуст за здоров'я односельчан. За упокій померлої поставити свічки.

×