23 січня до президента України надійшов лист від співвітчизників, які живуть у Росії — в Республіці Башкортостан. Члени місцевої громадської організації "Кобзар" просять захисту. "Нас убивають тільки за те, що ми українці, — пишуть вони. — За нашу любов до рідного народу, рідної мови, до святої України".
Члени "Кобзаря" наводять факти, як у Росії розправляються з вірменами, грузинами, азербайджанцями, вихідцями з Африки й Азії. А з 2002 року, на їхню думку, почали знищувати й українців. Тоді, 19 листопада, у місті Тейково Івановської області невідомі розстріляли заступника голови Товариства української культури "Мрія" Володимира Побурінного, 32 роки. Він опікувався українською недільною школою. 1 квітня 2004 року у Владивостоці двоє молодиків побили засновника українського хору "Горлиця" 68-річного Анатолія Криля. Через три дні він помер. А наприкінці минулого року біля власного дому зарізали Володимира Сенишина, 42 роки — голову товариства "Батьківська стріха" у Тулі.
Сенишин народився в селі Устя на Львівщині. Його батьків репресували й заслали до Воркути, коли Володимирові було два місяці. Там він вивчився в музичному училищі на скрипаля, у гірничому інституті отримав диплом інженера-проектувальника. Створив проектувальну фірму "ґобза", що зі старослов"янської означає багатство.
На початку 2003-го Сенишин разом з однодумцями створив товариство "Батьківська стріха". Заснував недільну школу, проводив фестивалі національної музики й співів. Також організував клуб шанувальників українського футболу.
Торік у липні невідомі побили металевими прутами 42-річну дружину Сенишина Наталію Ковальову. Однак на вікнах офісу "ґобзи" продовжували висіти жовто-сині жалюзі, а Сенишини з друзями й далі слухали українські пісні при відчинених кватирках. "Міліція не розслідує нападу на дружину, — писав друзям Володимир. — Ми ведемо розшук самі. Версій багато, у тому числі й напад скінхедів та ефесбешників. Імовірно, на Наталю напали через те, що вона організовувала зі мною українство у Тулі".
28 серпня до офісу "ґобзи" прийшов офіцер Федеральної служби безпеки Росії. Три години він допитувався, чи не отримує товариство грошей з України чи Америки. Мовляв, останнім часом міжнародні терористичні організації використовують офіси національних громад.
10 листопада Об"єднання українців у Росії поскаржилося президенту Володимирові Путіну на затягування із розслідуванням убивств керівників національних громад. "В этом мы видим возможное проявление предвзятости и дискриминации по отношению к украинскому меньшинству в Росии", — ішлося у зверненні.
На очах перехожих Володимира добили ножем
А ввечері 24 грудня 2006 року двоє чоловіків у чорному одязі побили бітами самого Володимира Сенишина. Він спробував утекти, але послизнувся й упав. На очах перехожих Володимира добили ножем. За кілька годин він помер у реанімації. Лікарі діагностували перелом черепа, колоті рани правої скроні та прорізані щоки.
— У тульській громаді було восьмеро активістів, — розповідає "ГПУ" Наталя Ковальова. — Ми дивилися по супутнику матчі футбольної збірної України, київського "Динамо". Володя викладав рідну мову в недільній школі. А після вбивства у товаристві залишилися тільки я, наші діти Саша та Оля і батьки.
— Ми контролюємо розслідування злочинів проти активістів українського руху в Росії, — каже "ГПУ" речник Міністерства закордонних справ України Андрій Дещиця, 41 рік. — Після офіційного звернення прокуратура Первореченського району Владивостока поновила розслідування вбивства Анатолія Криля.
У МЗС Росії запевняють, що загибель Сенишина не пов"язана із його громадською діяльністю.
2 
1
Коментарі
3