У Хмельницькому жінка народила мертву дитину, померла від крововтрати. Зробили розтин і встановили, що дітей було двоє. Друге немовля зникло.
30 травня до міліції зателефонувала 62-річна Ніна Кайтанюк. Сказала, що прийшла додому на вул. Олімпійську і побачила там мертвою квартирантку Ірину Лебідь, 32 роки. Вона народила у ванній мертву дитину. Коли приїхали правоохоронці, власниця житла змивала кров. Оперативники запитали, навіщо знищує речові докази.
— А що мені, у крові сидіти? — відповіла Ніна Кайтанюк.
Сліди крові були також на сходах і за дверима квартири. Міліціонери запідозрили, що Ніна Кайтанюк якось причетна до трагедії.
— Господарка стверджує, начебто не знала про те, що Ірина вагітна. Жінка їй ніби казала, що хворіє на водянку. Того дня власниця близько 12.00 пішла до подружки. Повернулася після 16.00, — розповідає Василь Птащук, начальник міської міліції.
Мертва Ірина лежала у ванній, новонароджений хлопчик — у кімнаті на ліжку.
— У квартирі знайшли ліки, які можуть викликати передродові схватки, і пігулки, що зупиняють кровотечу, — продовжує Птащук. — Згідно з висновками судових експертів, жінка померла від крововтрати, а дитина задушилася родовими водами. Розтин показав: дітей було двоє.
У квартирі знайшли дві пуповини. Міліція порушила справу за статтею "викрадення людини".
— Ірина була дуже спокійна, — говорить, заламуючи руки, мати померлої Тетяна Якимчук, 53 роки. — Ніколи не сварилася, не скаржилася. Їй-богу, ми нічо не знали про її вагітність. Останній раз приїжджала до нас у березні.
Ірина із батьками жила в селі Моньки, за 50 км од Хмельницького. В обласному центрі працювала у швейному цеху.
— Раньше кожен день вона їздила на роботу й назад, — продовжує мати. — А тут зняла квартиру. Казала, жила з подругою, платили за місяць кожна по 250 гривень. Жалілася, що хазяйка забирає в неї продукти, але розрішає купатися у ванній. То вона буде терпіти.
Торік в Ірини Лебідь стався викидень. Мала бути двійня.
— Про те, що в неї був викидиш, нам розказали в міліції, — згадує батько Ірини 56-річний Віктор Якимчук.
— У селі кажуть, що Іра ніби була сурогатною матір'ю, — додає Тетяна Якимчук. — Я думаю, їй заказали народити, а потом залякали. Вона така, впливу піддається. Думаю, боялася за своїх дівчаток. Навесні приїхала й каже: "Мамо, картоплі на мене не сади, я все одно не поможу її обробляти". Було видно, що поправилася. Запитала, чи не вагітна. Іра відповіла: "Мамо, ти повна, то і я поправилася". У той день, коли вона померла, я дзвонила до неї о 12-й дня. Хтось підняв трубку, мовчав. Іще раз подзвонила, не піднімали. Напевне, її десь силком тримали.
На обліку щодо вагітності у сільському фельдшерсько-акушерському пункті Ірина Лебідь не перебувала.
— Вона тут приписана. Але останній раз я бачив її ще 2010 року, — каже Валерій Купріянов, 55 років, завідувач пункту. — Як вагітна не стояла на обліку ані в нас, ані в районі.
Ірина 10 років тому розлучилася. Мала двох доньок —
14-річну Марину і 12-річну Анастасію. Колишній чоловік виїхав на заробітки до Москви. Із сім'єю стосунків не підтримує, але висилає дітям гроші.
— Мама була добра,— крізь сльози розказує Марина. — Ніколи нас не обіжала.
Дівчина починає плакати, поряд схлипує сестра.
Поки що в міліції немає підстав затримувати хазяйку квартири Ніну Кайтанюк. Вона відмовилася спілкуватися з "ГПУ". Сусіди кажуть, усе життя працювала ліфтером у лікарні.
— Ідіть геть! Чого я повинна з вами говорити? Міліції написала, що ні в чому не винна. Вони мене відпустили, — говорить Ніна Кайтанюк крізь зачинені двері.
Сусідка Кайтанюк розповідає, що в день трагедії чула дитячий плач.
— Крик дитини, всього кілька секунд. Потім обірвався. Це було 29 травня.
Ірину Лебідь поховали на кладовищі в селі Моньки.
Міліція шукає зникле немовля.
— Розробляємо різні версії, — каже Василь Птащук. — Серед них викрадення задля усиновлення чи на органи. Надіємося, що дитина жива.
Тетяна Якимчук говорить, що забере дитину, якщо її знайдуть.
2 
1
Коментарі
7