10 серпня Окружний адміністративний суд Криму визнав 64-річного Володимира Трусова з міста Джанкой живим. Наказав загсу відновити йому документи. Володимир Трусов вимагав цього понад півроку.
— В Джанкой мы с женой переехали 40 лет назад, — Володимир Трусов затягується цигаркою без фільтра. Cидить на целофановому мішку біля смітника на околиці Джанкоя. Поряд стоять дві картонні коробки з речами і картата торба. — Родился сын, но у нас не сложилось. Разошлись. Сейчас она уже умерла, сын в Москве, меня не признает.
Трусов працював різноробом на будівництвах. Свого помешкання не має.
— Ніколи в житті на вулиці не жив, — додає. — Непогано заробляв, було чим за квартиру платить. А років три тому стали відмовляти ноги. Сестра Валя забрала до себе, прописала. У неї велика хата на вулиці Транспортній, 93. Мені виділила літню кухню. Все було нормально, пенсію отримував. А торік у грудні чекаю-чекаю — нема.
— А ноги хворі, лікувати треба, — продовжує Володимир Трусов. — Пішли з сестрою розбиратися. Показуємо документи: де пенсія? А там: ви вже мертві і документи не дійсні. Де ми тільки не ходили — міліція, загс, пенсійний фонд, прокуратура. Навіть у Київ писали. Скрізь одне: мертвий — і все.
Виявилося, 28 жовтня 2011 року на смітнику міліціонери знайшли тіло місцевого безхатька. Думали, що то Трусов. Органи державної реєстрації скасували його документи.
У квітні померла сестра Володимира. Племінник продав хату.
— Приходить новий хазяїн: а ти хто такий? Прописки немає — вимітайся. Прийшлося на старості на вулицю йти. Родичів немає. Добре, що сусіди підтримують.
За Трусовим доглядає сусідка Ольга Гайдас. Ходила на особистий прийом до міжрайонного прокурора Сергія Будаковського. Прокуратура підготувала заяву в Окружний адміністративний суд з вимогою анулювати запис про смерть.
— По закону недостатньо прийти і сказати: я — живий. Це треба довести у суді, готувати документи, — каже Сергій Будаковський.
Володимир Трусов поки що не бачив рішення суду про те, що він живий. Суд мав до 20 серпня надіслати його до загсу та Пенсійного фонду.
— Дасть Бог, восени буду пенсію отримувати, — сподівається. — З грошима легше кришу над головою знайти.
Коментарі
5