Ексклюзиви
Вівторок, 29 липня 2008 07:07

Що криється за купальником Валентини Петрівни

Нещодавно голова Фонду державного майна Валентина Семенюк-Самсоненко дала втягнути себе в дискусію навколо фотографій її відпочинку на турецькому узбережжі. Провокаційне запитання в чаті одного з інтернет-видань про "зелені труси у квіточку" керівником Фонду держмайна не було проігнороване й навіть не викликало обурення. Навпаки, Валентина Петрівна охоче поговорила на запропоновану слизьку тему, чим викликала шквал іронічних відгуків з боку українських користувачів Мережі. Цілком можливо, що вона зробила це свідомо — тепер усі говорять про її купальник, а діяльність керівника ФДМ відійшла на задній план.

А марно — остання тема значно цікавіша. Узяти хоча б історію з приватизацією холдингової компанії "Луганськтепловоз". Нагадаємо, що конкурс із продажу підприємства було заплановано на початок жовтня 2006 року. Багато аналітиків, що ознайомилися з розробленими тоді Фондом держмайна особливостями приватизації "Луганськтепловоза", висловлювали підозри, що вони були виписані під російський "Трансмашхолдинг".

Розпочався шквал судових позовів на адресу ФДМ. За одним із них – від Укрзалізниці — Господарський суд Києва заборонив проведення конкурсу з Луганськтепловозу. До участі в новому конкурсі на нормальних умовах готувалися "Дніпровагонмаш" і Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат. Також планували свою участь в аукціоні представники групи компаній SCM і французької компанії Alstom.

Проте 23 березня 2007 року 76% акцій "Луганськтепловоза" було продано. Цьому сприяло те, що напередодні ввечері Господарський суд столиці підписав документ про скасування свого ж рішення про заборону проведення конкурсу з продажу пакета акцій "Луганськтепловоза". Примітно, що офіційний представник ФДМ Олег Марченко 20 березня торік заявив, що найближчим часом проведення конкурсу з продажу цього підприємства не планується. Проте, коли через три дні представник Марганецького ГЗК спробував зареєструвати в канцелярії Фонду держмайна письмовий запит про дату проведення конкурсу його за допомогою наряду міліції вивели з будівлі ФДМ України і повідомили, що конкурс уже відбувся.

За словами очевидців "торги" відбувалися дивно. Особа, що їх проводила, розкрила конверти з ціновими пропозиціями двох близьких один одному учасників. Виявилося, що Брянський машинобудівний завод запропонував суму 292,505 млн грн, а Деміховський машинобудівний завод був "готовий" тільки сплатити стартову ціну 76% пакету акцій "Луганськтепловоза" — 292,252 млн грн. Після того, як останній учасник відмовився доплатити, переможця було визначено автоматично. Тобто по суті ФДМ із покупцем створили видимість торгів.

Але й це не головне. Стартова ціна 76% пакета акцій "Луганськтепловоза" становила 292 млн грн. Це значно менше від суми, яку раніше планували виручити. Валентина Семенюк неодноразово заявляла, що за підприємство можна отримати 2,5 млрд грн. А отримали майже в 10 разів менше. Тепер зрозуміло, чому довірене їй відомство хронічно не виконує план із приватизації, підставляючи уряд.

Валентина Семенюк-Самсоненко неодноразово заявляла, що за підприємство можна отримати 2,5 мільярда гривень

Якщо розрахувати вартість підприємства через котирування акцій "Луганськтепловоза" на фондовій біржі ПФТС, виходить, що пакет, який продається, має коштувати не менше ніж 400 млн грн. Проте нормально проведений аукціон міг би набагато збільшити вартість пакета акцій холдингової компанії "Луганськтепловоз". Фахівці стверджують, що менше ніж за 500 млн грн він не міг бути проданий. Принаймні стільки збирався запропонувати "Дніпровагонмаш", Марганецький ГЗК — на 100 млн грн менше. Напевно, вельми конкурентні, з погляду ціни, заявки могли направити зарубіжні учасники.

Продаж дешево та з очевидними порушеннями стратегічно важливого підприємства викликав значний резонанс. 25 червня 2007 року Господарський суд Києва ухвалив рішення у справі N30/163, в якому частково задовольнив позовні вимоги "Дніпровагонмашу" до ФДМ України, компанії "Керуюча компанія "Брянський машинобудівний завод", третіх осіб: холдингової компанії "Луганськтепловоз", товариств "Центр-Реєстратор" і "Міжрегіональний фондовий союз". Зокрема, було визнано недійсним договір купівлі-продажу NКПП-509 пакета акцій "Луганськтепловоза", в кількості 166 583 258 штук простих іменних акцій, випущених у документальній формі, що становить 76% статутного фонду, укладений 23 березня 2007 року між Фондом держмайна України і компанією "Керуюча компанія "Брянський машинобудівний завод". Суд зобов"язав росіян передати вказаний пакет акцій Фонду державного майна України.

Рішення суду посадові особи мають виконувати неухильно. Оскільки майно (пакет акцій) перебуває на території України, виконання також повинне відбуватися на території України. ФДМ був зобов"язаний вжити заходів для повернення майна в державну власність і з цією метою передати реєстротримачу судове рішення і документи для перереєстрації пакета акцій на Фонд держмайна України.

Замість цього, ФДМ направив до Арбітражного суду Брянської області Російської Федерації заяву про визнання і взяття до виконання рішення Господарського суду Києва. Жодних правових підстав для подібних дій ФДМ не мав. Арбітражний суд Брянської області РФ повернув заяву без розгляду.

Уже минув рік із дня ухвалення судового рішення N30/163, проте Фонд держмайна України досі не робить жодних кроків для його виконання. Тим часом стратегічно важливий об"єкт продовжує перебувати в руках недобросовісних покупців. У діях і бездіяльності ФДМ України є ознаки злочину, передбаченого частиною 2 статті 382 Кримінального кодексу України, — умисне невиконання посадовою особою, що перебуває на особливо відповідальному посту, рішення суду, що набуло законної чинності, чим завдає збитків державним інтересам.

Ось і пояснення історії із "зеленими трусами у квіточку".

Зараз ви читаєте новину «Що криється за купальником Валентини Петрівни». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода