У ніч на 27 травня при в'їзді до Львова з боку селища Брюховичі загорівся готельно-ресторанний комплекс "Козацький шинок". Він розташований за 500 м від житлових будинків, у сосновому лісі. Територія огороджена дерев'яним парканом. За ним — альтанки, дитячі гойдалки, мангали. Посередині — велика двоповерхова будівля ресторану й мотелю. У ній і сталося займання.
— Нам подзвонили о 4.02, — розповідає Павло Василенко з обласного управління МНС. — Виїхали 10 машин. Вогонь був дуже сильний, ще й вітер здійнявся. Спалахнули альтанки біля ресторану. Пожежники закінчили роботу о 5.55. На згарищі знайшли останки чоловіка.
У понеділок о 15.10 шлагбаум на в'їзді до закладу закритий. Біля альтанок ходить високий чоловік у сірій спортивній куртці. Не хоче називатися. Каже, тут не працював.
— Мене власник, Любомир, попросив подивитися до вечора за тим, що лишилося, — пояснює. — Знаю, що вночі на всій території пропало світло. Охоронець зайшов у ресторан глянути, що сталося, а звідти дим повалив. Тут все дерев'яне, лаковане. Вогонь за секунди розкинувся. За годину все згоріло. Дуже жалко, тут все в українському стилі було. У мотелі такі гарні комнати.
Запитую, чи знає щось про загиблого.
— Хіба то, що він стажером був, — розводить руками. — Слідкував за мангалами. Руслан. Мав 28 років.
Відмовляється дати номер мобільного власника. Каже, його телефон і так цілий день вимкнений.
При вході на територію стоять 2-метрові дерев'яні скульптури людей, вкриті попелом. Одразу за ними чорні, напівзруйновані альтанки. Під обгорілою сосною рештки цегляних стін, меблів. Поміж ними лежить музична колонка.
— То був плазмовий телевізор, — чоловік показує на шматок квадратної жерстяної рами. — А то вішалка. Он ще сік у холодильнику лишився, — з купи обвугленого брухту витягує напівзотлілий пакет "Сандори". Там лежать також рештки посуду, обгорілі фрукти, розбиті пляшки.
Подвір'ям ходить сіра кішка. Зазирає в усі закутки, постійно нявкає.
— У неї кошенята, певно, у вогні згоріли. Я тут зранку, то вона весь час шукає когось, — каже охоронець. — "Віскаса" їй приніс. Але їсть. Бачите, повні груди молока має. Все лягає так, щоб її ссали.
— Гарний заклад був, постійно стояли дорогі машини, — розказує місцева жителька 62-річна Зінаїда Іванівна. У кульку несе пластикові пляшки — іде по воду до джерела біля комплексу. — Самі там ніколи не віддихали. Дочка раз хотіла 35 років святкувати. Пішли із зятем меню дивитися й передумали. Кажуть, не для простих смертних їхні ціни. Але працівники були дуже привітні.
На автобусній зупинці стоїть 76-річний Іван Лапоть.
— Я тут за 300 метрів живу, біля озера, на дачі, — говорить. — Ноччю проснувся від сірєн. Дивлюся у вікно, а там огонь над лісом. І то так палає, десь на 100 метрів у висоту. Я перелякався, що всі згоримо. Цілу ніч не спав, сусідів побудив. Потом, на щастя, потушили. Так вже й не спав до утра. А цей, видно, комусь насолив, то підпалили. Та його не жалко. Гроші має, построє собі через місяць новий.
Торік на вул. Варшавській у Львові, за кілька кілометрів від "Козацького шинку", згорів недобудований ресторан цього ж власника. Збитки тоді оцінили у 350 тис. грн.
2 
1
Коментарі