У вбивстві 40-річного Ігоря Максиміва з міста Жидачів Львівської області звинувачують його сусіда, 18-річного Олега Рибчака. Хлопець перебуває у Дніпропетровській психіатричній лікарні.
— Спочатку я й сам не вірив онукові. Думав, убив — сиди в тюрмі, — каже 64-річний Олег Сидор, дід Рибчака. — Але тут неозброєним оком видно, що він до того не причетний.
Хлопця виховували дід Олег та баба Софія Сидори. 38-річна мати Лілія живе окремо. Батька Василя торік поховали. Є брати Володимир, 17 років, та 7-річний Віталій.
14 січня торік до Олега прийшли 18-річний товариш Тарас Радик та сусід Ігор Максимів. Останній торгував деревиною. Він запропонував хлопцям заробіток. Утрьох пішли в напрямку продуктової крамниці. Максимів додому не повернувся. Вранці наступного дня його тіло знайшли під старим автомобільним мостом. Міліціонери одразу затримали Рибчака та Радика.
— Ввечері Олег прийшов додому з Тарасом. Той попросився в нас переночувати, — згадує 59-річна Софія Сидор. — Ми були не проти. На другий день ідемо з онуком по вулиці, а тут підходять два міліціонери і забирають його. "Куди ви його ведете?" — закричала не своїм голосом. Один пообіцяв, що онук повернеться за 10 хвилин, а тримали десять місяців.
19 днів Олег перебував в ізоляторі тимчасового тримання. Родичів до нього не пускали. Хлопець зізнався у вбивстві. Потім його перевели до СІЗО. З Радика зняли підозри й відпустили.
— Мотивів убивства в Олега не було ніяких, — переконаний Олег Сидор. — Тараса цікавила мобілка Максиміва. Згодом її у нього ж і знайшли, але чогось звинуватили онука. У райвідділі його били. Він підписав зізнання, коли з вух і носа потекла кров. Наш адвокат казав, що на Олега хотіли ще три крадіжки повісити. Мовляв, і так сидітиме. Взамін обіцяли солодке життя в тюрмі, повій у камеру.
Під час слідства працівники Жидачівського райвідділу зустрілися з Василем Рибчаком. Забрали з хати три ножі. Запевняли, що одним із них Олег убив Максиміва. Однак хлопець не жив із батьком і рідко заходив до нього.
— Свідки бачили, що на тілі вбитого не було ножових ран. Очевидно, помер від удару, як падав з мосту, — веде далі Олег Іванович. — Зять про те розказав у кафе і додому не вернувся. Знайшли його на дорозі з проламаним черепом.
Десять місяців Олег провів у слідчому ізоляторі. Суд визнав хлопця хворим. Його відвезли до Дніпропетровської психіатричної лікарні суворого нагляду. У характеристиці написали, що він прогулював школу, не закінчив ПТУ й погано орієнтується в часі.
— Чого тільки не навигадують, — махає рукою Софія Григорівна. Жінка показує копії атестату про середню освіту та водійських прав онука. 2006 року Олег Рибчак вступив на заочне відділення Бережанського агротехнічного інституту.
— При вступі Рибчак складав письмові іспити з математики та української мови, — зауважує методист заочного відділення інституту Ігор Тичківський, 55 років. — Отримав "трійки", але був зарахований до числа студентів.
Психічних відхилень у поведінці Олега студенти та викладачі не помічали. На комісії при районному військкоматі його також визнали здоровим.
Нещодавно Олег та Софія Сидори провідали онука.
— У нього на голові шрами від побоїв залишилися. Їх не було раніше, — плаче жінка. — Наш Олежик здоровий, але його можуть зробити хворим.
Коментарі
6