Удень 15 травня Григорій Волощук, 46 років, із села Чорна Чемеровецького району Хмельниччини помітив, що хтось украв ланцюг від коня. Запідозрив сусідку Надію Зацерківну. Увечері її покликала до себе 54-річна Любов Волощук, дружина Григорія.
— Закликали на ґанок, — згадує Надія Зацерківна, 52 роки. — Люба сказала, щоб я віддала ланцюг або заплатила 100 гривень. Але я нічого не брала. Любка кричала, що кине мене до ями на троє суток, і я все одно зізнаюся. Наказала сину Саші принести рядно. Грішка накинув його мені ззаду на голову. Я скинула. Штовхнули мене на землю, встромили до рота кляп і закрутили в рядно.
Жінку занесли в погріб та зачинили.
— Там було темно, по щиколотки води, — розповідає Надія. — Десь за годину Любка принесла мені калоші. Кажу: "Пусти, хоч корову видою". А вона: "Сидітимеш до ранку".
Бранку Волощуки випустили опівночі. Наказали мовчати. Зацерківна просиділа у підвалі чотири години.
За два дні її зустрів на вулиці Олександр Волощук, 25 років.
— Я йду, а Саша їде на велосипеді, — розповідає Надія. — Кинув його, й до мене. Ударив по нозі так, що я упала. Мовчи, каже, що тебе закрили. І давай бити ногами. Усе це бачила сусідка Маруся Похомович.
Увечері про напад дізнався 42-річний Михайло Мандрик, співмешканець Надії Зацерківної.
— Я пригнав корову, а жінка сидить і тре ногу, — каже Михайло. — Розказала. Пішов до Волощуків. Виходить Любка і з палкою до мене. Ударила мене по нозі. Я перехопив палку, потягнув, Любка впала.
Любка вилила моїй жінці на голову відро гівна
Надія Зацерківна звернулася до міліції. За незаконне утримання сусідки проти Волощуків порушили кримінальну справу.
— Після міліції Любка приходила до мене, — продовжує Надія. — Просила не сажати Сашка до тюрми, дала три тисячі гривень. Я взяла. А другого дня перестріває й каже: "Я тобі все одно відомщу".
Олександр Волощук заперечує, що бив сусідку.
— Вони вам ще не те розкажуть, — говорить він. — Я нікого не бив, батьки нікого в підвал не кидали. А три тисячі мама дали їм на горіхи, тобто на горілку.
— Вони, як німці, — каже про родину Волощуків односелець Анатолій Топольніцький, 64 роки. — Саша пішов в армію, на другий день вернувся. Із дівчатами не общається. Кілька років тому Любка посварилася з моєю жінкою Ганною. То що думаєте — Саша тримав мою дружину, а Любка вилила їй на голову відро гівна. Я б їх постріляв, але мене тоді не було вдома.
Коментарі