29жовтня у Горохівському районному суді Волинської області слухатимуть справу 37-річної Віри Дзікот із села Журавники. За невиконання батьківських обов"язків жінці загрожує до п"яти років ув"язнення. Торік, у грудні, в обласній лікарні ледь не померла її 12-річна донька Вікторія.
— Вона неврівноважена, — каже про Віру односельчанка Євгенія Солод, 28 років. — Перед виборами казала секретарці сільради, що повіситься на паркані, якщо хтось прийде до неї в хату. А секретарка ж лише запрошення хотіла передати. На їхній куток тільки з дільничним можна йти. Самим — ні.
Віра Дзікот — місцева. З першим чоловіком Павлом Гацом, батьком Вікторії, розлучилася. Нині він живе з матір"ю в сусідньому селі, аліментів не платить. Микола Дзікот — її другий чоловік. Від нього народила доньку Ганну, 8 місяців.
Коли Вікторії виповнилося 10 років, її кістковий мозок припинив виробляти клітини крові. Зменшилася кількість еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів. Життя дівчинки підтримує препарат "Циклоспорин", який безкоштовно надають у рамках Всеукраїнської програми "Онкологія".
Отримати ліки Вікторія може лише в Луцьку. У районній аптеці упаковка коштує 750 грн, її вистачає на місяць. Майже рік Віра з донькою їздили до обласного центру. Торік восени припинили. У дівчинки впав гемоглобін, розвинулася дихальна й серцева недостатність, зменшився рівень кисню у крові. Тіло вкрилося висипами, кров не згорталася. Вікторію відвезли до реанімації.
— Дівчинка була при смерті, — згадує 44-річний завідувач педіатричного відділення N3 Волинської обласної дитячої лікарні Сергій Миронюк. — У неї були низькі показники еритроцитів, знижений гемоглобін. Вона не вживала ліків щонайменше два місяці. До Луцька вони не їздили, а купити препарат в аптеці не могли.
Два тижні дівчинка лікувалася в реанімації, місяць — у педіатричному відділенні. Через ослаблення імунітету захворіла на запалення легень. Нині вона на обліку у Волинській обласній лікарні через апластичну анемію — нерозвиненість еритроцитів, складових крові. Кілька років тому двоє пацієнтів із таким діагнозом померли.
У червні прокуратура Горохівського району порушила проти Віри Дзікот кримінальну справу.
Віра казала секретарці сільради, що повіситься на паркані
З Вікторією Гац зустрічаємося в школі. Дівчинку викликають з уроків. Вона насуплена, тримає руки в кишенях червоної куртки. З порога запевняє, що її маму судять несправедливо.
— А я вам кажу, що то все я винна, — хвилюється дівчинка. — Я сама тих таблеток не пила. Я не хочу бути донькою, яка судить свою маму! Мене і так усі дражнять.
Директор Журавниківської середньої школи Світлана Шеремета, 52 роки, заспокоює Вікторію. Пояснює, що маму не заберуть від неї.
— У нас до Віри Іванівни Дзікот претензій нема, — каже директорка. — Дівчинка завжди охайна, школу відвідує постійно. Раніше Віка не вчилася у нас півроку, бо мама з нею виїхала до родичів у Сокальський район Львівщини. Тепер повернулася. У навчанні Віка намагається не відставати. Любить англійську, малює.
— Я ще й салати роблю такі, яких мама не вміє робити, — жвавішає дівчина. — Бабусі допомагаю. Але мене ніхто не примушує працювати, усі знають, що я хвора. Можете запитати в мами!
Вікторія дістає мобілку, набирає номер матері. Пояснює, що приїхали з редакції газети, хочуть поговорити. Зі слухавки чути, як Віра Дзікот лається. Віка вимикає телефон і знизує плечима.
Її мати ніде не працює. На доньку отримує пенсію 600 грн. Дитині з таким діагнозом потрібна гіпоалергенна дієта й повноцінне харчування. Проте сільрада не може простежити, як родина витрачає гроші.
Після кількох слухань суд не виніс остаточного вироку. У міліції не виключають, що Віру Дзікот виправдають.
5 
35413
Коментарі