"5 квітня в нас була екскурсія другокласників із 13-ї школи, — каже директор Тернопільського художнього музею Ігор Дуда, 67 років. — Діти обдивлялися писанки, як раптом до музею зайшли двоє чоловіків віком 30–40 років. Пройшли в другий зал. Ми не звернули уваги. Зайшли окремо, говорили російською".
Невідомі покрутилися в залі 5–7 хв. Обрізали шнурок, на якому висів ескіз картини Іллі Рєпіна "Український пейзаж", сховали під плащ і вийшли. Полотно висіло в золотистій дерев"яній рамі.
— Як виходили, з одягу одного щось випирало, — каже директор. — Ми подумали, що щось украли. Зразу побачили що саме, вибігли за ними. Та їх не було, ймовірно, забрала машина.
Із 2006 року в тернопільському музеї триває ремонт систем охорони, тому сигналізація не працює. Адміністрація саме збиралася підвести сигналізацію до кожного експоната.
— Давно говоримо, що нам потрібен гардероб, — зітхає Дуда. — Якби відвідувачі роздягалися, такого не сталося б. Три роки тому з музею за такою ж схемою поцупили ескіз картини російського пейзажиста Івана Шишкіна "Лісове кладовище".
У каталогах робіт Іллі Рєпіна картини з назвою "Український пейзаж" немає, бо це лише ескіз — незакінчена робота. До Тернополя її передали 1983 року з Київського музею російського мистецтва. Інших робіт Рєпіна в Тернополі немає. Картину не застрахували.
— Картина цікава тому, що Рєпін зазвичай писав портрети, — каже головний хранитель фондів музею Оксана Войтович. — Тут добре видно підпис автора, рік написання гірше —1894 чи 1899.
В українських музеях більше сотні робіт Рєпіна. Ще більше їх у приватних колекціях. Оригінал картини на аукціоні може коштувати кілька тисяч доларів. Найціннішим називають полотно Рєпіна "Запорожці пишуть листа турецькому султану". Картина стала одним із символів української історії.
— Але вкрадені картини з музеїв ніхто не продає на аукціонах чи чорних ринках, — каже працівниця наукового відділу столичного Музею російського мистецтва, яка попросила не називати її імені. — Їх цуплять на замовлення.
7 
1
Коментарі