Понад рік 53-річна Іванна Орлик не може потрапити до трикімнатної квартири. Купила її з 49-річним Іваном Радком у рідному райцентрі Чортків на Тернопільщині.
10 років вони разом працювали у Великій Британії. У липні 2009-го Радко повернувся з Лондона в Україну. Ще за півроку, 6 лютого 2010-го, він раптово помер від серцевої хвороби. Іванна Омелянівна одразу прилетіла додому. Після похорону попросила в сестри співмешканця, 45-річної Світлани Смикалюк, ключі від квартири. Та сказала, що житло належить братовим дітям, 21-річному Юрієві та 23-річній Ірині.
— Але ж Іван їм купив по квартирі. А за цю трикімнатну ми сплатили разом 62 тисячі доларів, — пояснює Іванна Орлик.
Через півроку заробітчанка потрапила до помешкання з понятими. Звідти зникли меблі, побутова техніка й одяг. Усі речі Іванна Омелянівна переправила з Лондона 2009-го. Пропажу оцінює у 864 тис. грн. Крім того, сестра покійного продала джип "Мітцубісі Паджеро". "Бо мала довіреність на нашу машину", — говорить Іванна Омелянівна.
Вона познайомилася з Радком у березні 1998 року. Ішла на концерт, Іван зупинив авто і запропонував підвезти.
— Я була розлучена, виховувала сина. А він хвалився, що полковник у запасі. Приховав тоді, що вдруге одружений і має дочку від першого шлюбу та сина від другої дружини.
За рік Іван Радко виїхав на заробітки. Запропонував, аби співмешканка приїхала до нього у Британію.
— Я вагалася. Завжди добре заробляла. Викладала у Чорткові економіку в школі-інтернаті та в інституті підприємництва й бізнесу. Готувалася захищати в Києві кандидатську дисертацію. Потім Іван якось пригрозив напівжартома: "Мені що, тут треба когось знайти, щоб ти приїхала?".
У серпні 2000-го Іванна зробила візу і вилетіла до Лондона. Радко там жив і працював на будові. Мешкали у квартирі, де, окрім них, винаймали житло ще 10 заробітчан.
— Ми з Йваном 10 років жили в Англії. Я працювала по 14–18 годин. Із сьомої ранку прибирала в готелі в районі Паддінґтон. Після обіду їхала в пральню і прасувала там до першої ночі білизну. Не було коли поговорити. Ішла з дому, коли чоловік іще спав, а верталася, коли вже спав. Іванко завів блокнот і лишав мені записки — Іванна Орлик дістає із сумки записника, гортає списані крупним почерком сторінки, зачитує: — "Дякую тобі за смачні котлетки. Рідненька, коли ти все встигаєш? Намагайся більше відпочивати! Цьомкаю". То невже я не заслужила цієї хати? — каже Іванна Омелянівна.
Пара жила в Лондоні нелегально. 2004-го Іван фіктивно одружився з англійкою Йолантою. Їй заплатили за фіктивний шлюб 1500 фунтів, ще по 100 давали щомісяця. За рік Радко влаштувався робітником у гараж. Потім його підвищили до майстра, а згодом став менеджером. Лондонський банк надав довідку, що 2008 року Іван Радко заробив 37 тис. фунтів стерлінгів. Іванна заробила за той самий час на трьох роботах майже 30 тис. фунтів. Чортківський районний суд довідку чоловіка додав до справи, а Іваннину — ні.
— Суто по-жіночому мені позивачку шкода. Але є докази по справі, — говорить суддя Чортківського райсуду Наталя Яковець. — Відбулося 15 судових засідань, я тиждень писала рішення. Допитали всіх свідків, перевірили всі обставини й докази. Позивачка не довела в суді, що вони мали спільно нажите майно, хоча жили разом. Вона доказувала, що 2008 року пересилала з Англії в Чортків гроші для купівлі квартири. Але на запити суду місцеві філії банків "Надра", "Ощадбанку" та "Промінвестбанку" відповіли негативно. Тим часом матір Іванни Орлик засвідчила в суді, що отримувала в банку кошти на купівлю однокімнатної квартири для доньки.
Виходить, що насправді Орлик не довіряла Іванові своїх коштів. І що 2008-го Радко придбав дві квартири: однокімнатку для співмешканки за її гроші та трикімнатну — для себе.
Також позивачка стверджувала, що вони постійно купували та передавали його дітям одяг і гроші. Але Юрій, син Радка, говорить, що за 10 років батько лише раз передав йому 50 євро. А коли хлопець готувався до вступу в Закарпатський університет, то не мав за що купити баян, аби грати на вступних іспитах. Тому тітка позичила інструмент у музичній школі.
— 15 свідків доводили, що ми жили разом і вели спільне господарство. Де ж тоді правда? — хвилюється Іванна Орлик.
Вона програла сину й доньці покійного співмешканця суд у Чорткові. Подавала апеляцію до Тернопільського обласного суду, рішення ухвалили теж не на її користь. Тепер Іванна Омелянівна звернулася до Верховного суду. Зараз мешкає в однокімнатці. Спить на розкладачці. Каже, що залишилася майже без грошей.
5 
1
Коментарі
2