Військовий пенсіонер 57-річний Євген Сиволобов оселився у селі Ричагів Миколаївського району на Львівщині 12 років тому. Чоловік переїхав на дачу зі Львова.
Євген Григорович вирощує помідори, перець, виноград, кавуни та дині у теплиці. На городі садить картоплю та сіє огірки. Перейшов на тепличне городництво, коли зрозумів, що урожай у теплиці у три-п"ять разів вищий, ніж у відкритому ґрунті.
Теплицю Сиволобов побудував за методом американського доктора сільськогосподарських наук Джекоба Міттлайдера. Він розробив систему вирощування овочів — великий урожай із маленької площі.
— Я усьому навчився з книжок, — розповідає Євген Григорович. Він виглядає молодшим за свої роки. — Так за посібниками і господарюю.
Теплиця пенсіонера з дерев"яних брусів і плівки стоїть за хатою. Цього року чоловік розширив її — нині приміщення 19х15 м. Висота стін 2,3 м. Дах за системою американського вченого розділений на дві частини. Одна трохи піднята — утворюється вікно 40 см по усій довжині приміщення.
— Воно постійно відкрите, на зиму тільки закриваю плівкою, — каже господар. — Вікно забезпечує добру вентиляцію, конденсат не збирається усередині. Тому волога у такій теплиці нижча, ніж у звичайній. У сухішому кліматі добре достигають овочі, а також кавуни та дині. Торік першу диню ми пробували 8 липня. У такій теплиці не заводиться грибок — фітофтора і мільдью, що вражає виноград.
У сухішому кліматі добре достигають овочі, кавуни та дині
Грядки Сиволобов розбиває теж за методом Міттлайдера. Робить їх вузькими, по 38 см. Між ними проміжки 1 м. У теплиці поміщаються вісім таких грядок.
— Для них я обрізав граблі — тепер якраз на 38 сантиметрів. Добре розгрібаю землю, по боках роблю бортики заввишки 10 сантиметрів. Грядки мають бути рівненькими, аби підживка рівномірно розтікалася по грядці, а бортики потрібні, щоб вона не витекла.
Спочатку Євген Григорович спробував удобрювати рослини за порадами дослідника із США.
— Міттлайдер пропонує хімічні добрива. Я зібрав усі препарати, змішував і додавав їх у потрібних пропорціях, — говорить чоловік. — Овочі справді родили дуже добре, на вигляд були гарні, але смак мені не сподобався. Якісь вони дерев"яні чи пластмасові. Тому я обрав органічні добрива.
У своєму господарстві пенсіонер використовує перегній, попіл і курячий послід. Останні п"ять років додає ефективні мікроорганізми (ЕМ), зокрема розчин "Кюсей". Землю у теплиці Сиволобов не міняє більш ніж 12 років. Раз на два роки перекопує її з перегноєм. Один візок перегною на метр грядки.
— Щороку додаю ще по дві-три тачки на усю грядку, — пояснює Євген Григорович. — Урожайність у мене з року в рік висока.
Торік зібрав у теплиці понад 500 кг помідорів, 100 кг перцю, по сотні динь вагою 1,5–3,5 кг, 80 кавунів 1,5–5 кг і 150 кг винограду. Городину не продає. Частину віддає родичам, а з решти робить заготовки на зиму.
У лютому Євген Сиволобов висіває насіння у суміш із наритої кротами землі та перегною. Готує її з осені. Цей ґрунт засипає у поліетиленові мішки по 30–40 кг, ставить у сухе приміщення.
— За два-три тижні до висівання землю заношу у дім, аби прогрілася, — розповідає чоловік. — За три-чотири дні наливаю у мішки по літру-півтора спеціального розчину. За день до цього у воді треба розвести столову ложку солодкого сиропу, можна варення, і 50 мілілітрів розчину ефективних мікроорганізмів "Кюсей". Рідку суміш треба потримати у теплому місці в закритій посудині, наприклад у пляшці з-під води. Потім вливаю цей розчин до ґрунту, мішок міцно зав"язую і ставлю в тепле місце на два тижні. За цей час мікроорганізми переробляють залишки перегною і знищують грибки.
Насіння замочує у талій або дощовій воді, висіває. Стимуляторів не додає. За кілька тижнів розсаду перцю та помідорів розсаджує у 200-грамові пластикові стаканчики, а кавуни та дині у більші — півлітрові.
— Теплиця без підігріву, тому розсаду висаджую з 25 квітня до 9 травня, — каже Євген Григорович.
Після висадки у теплицю підживлює городину щотижня. Усі розчини готує з використанням ефективних мікроорганізмів "Кюсей". Три тижні підливає гноївкою, а на четвертий ЕМ-розчином. Готує його так. У бочку закладає два відра курячого посліду, два-три відра гною і заливає водою, у розчин додає 150 мл "Кюсею ЭМ". Закриває кришкою на тиждень, періодично випускає гази.
— Цим добривом підкормлюю усе в теплиці, літр-півтора розчину розводжу на відро води, — каже господар.
Японці збирали 120 кілограмів помідорів із одного куща
У 1980-х роках японський вчений Теро Хіґа розробив технологію ефективних мікроорганізмів (ЕМ-технологія). Суміш корисних мікроорганізмів — молочнокислих бактерій, дріжджів — оздоровлює ґрунт, відновлює його родючість. Вона живить городину і захищає від хвороб. Японцям за допомогою ЕМ-технологій вдавалося збирати 120–150 кг помідорів із одного куща. Ефективні мікроорганізми використовують у городництві, а також тваринництві, рибному господарстві та бджільництві. Такі препарати продають у садівничих магазинах.
1999 року ЕМ-технології почали використовувати в Україні — у Харкові створено "ЕМ-центр Україна".
3 
1
Коментарі