— Із селерою не варто затягувати. Сію її наприкінці січня на розсаду, бо насіння має добряче вилежатися в землі, — каже Раїса Щука, 55 років, з міста Сокаль Львівської області. — Цей коренеплід люди недооцінюють.
Селера буває коренева, черешкова та листкова. Найбільш корисна перша.
— Плоди виростають чималі, особливо сорту Монарх. Заважує по 1,5–2 кг. Сорт Іван-Царевич виростає вдвічі менший, зате достигає перший. На це йде 150 днів. Селера Єгор дозріває на місяць пізніше, зате добре зберігається взимку.
Набирає в дерев'яний ящик ґрунт. Поливає, робить рядки глибиною 1 см або сіє насіння зверху, не присипаючи землею.
— Насіння дрібне, як макове зерня. Якщо накрити землею, погано сходить.
Кладе прозоре скло для створення парникового ефекту. Так не випаровується волога. Щоб не утворювалася пліснява, раз на кілька днів знімає його для провітрювання. Ставить ящик у тепле світле місце. Не на вікно, бо там прохолодно. Температура для проростання має бути 25 градусів. Розсада росте повільно. Сходить за два тижні, паростки подібні до ниток.
У другій половині квітня пікірує розсаду. Висаджує рослини в теплиці на відстані 5 см одна від одної. В 10-х числах травня переносить на город. До цього часу розсада вже має вирости до 10–15 см. Це холодостійка рослина, яка нормально переносить 4–5-градусні приморозки. На відміну від помідорів, огірків та перцю.
— Селеру не вражають шкідники. Більше того, вона ще й відлякує їх від решти рослин. Є природним інсектицидом.
Рослина не любить кислих ґрунтів, тому розсипає по землі деревну золу або вапно. Між саджанцями залишає відстань 20–25 см, щоб плодам було куди рости. Щедро поливає, щоб рослини прижилася.
3 
35413
Коментарі