Вівторок, 07 серпня 2018 23:48

Жорстокі бої мечами і сокирами показали на середньовічному фестивалі "Ту Стань"
37

На фестивалі провели лицарські поєдинки у стилі Середньовіччя
Фото: Валерій Шмаков
Участь у дійствах взяли понад 200 учасників-реконструкторів
Участь у дійствах взяли понад 200 учасників-реконструкторів
На фестивалі провели лицарські поєдинки у стилі Середньовіччя
На фестивалі провели лицарські поєдинки у стилі Середньовіччя

"Кінь людей топче! Вставайте! Вставайте!" – лунають крики серед глядачів, які зібралися дивитись на театралізований вечірній штурм фортеці на фестивалі "Ту стань". Їх зібралося на фестивальній галявині близько 10 тисяч о 23.00 4 серпня – у другий день фестивалю. Перед дерев'яною фортецею-макетом сидять на траві півколом. З натовпу глядачів колоною виходять учасники – переодягнені реконструктори у костюми та військові обладунки часів Київської Русі. Тримають факели. Деякі верхи, деякі ведуть коней поряд. Під час штурму фортеці кінь одного з вершників біжить в натовп. Його відводять. Ніхто з присутніх не постраждав.

Фестиваль "Ту Стань" у селі Урич Сколівського району на Львівщині вже 13-й рік поспіль відтворює українське Середньовіччя. Є найстарішим в Україні історичним фестивалем, що проводиться безперервно. Проводиться у підніжжі наскельного міста-фортеці Тустань IX—XVI століття. Поєднує відтворення побуту, одягу, зброї, фольклору, ремесел того періоду, Сама фортеця у часи входила в єдину систему Карпатської лінії оборони південно-західних кордонів Київської Русі, згодом – Галицько-Волинського князівства. Тустань це також і митний пункт на соляному шляху, що вів з Дрогобича на Закарпаття та до Західної Європи. Цей відрізок також був частиною трансконтинентального шляху торгівлі шовком, що проходив з Китаю до Португалії.

Нічний штурм дерев'яної фортеці розпочинається трапезою жителів Тустані. Ставлять столи, у глиняних мисках господині приносять наїдки. Голос з-за сцени повідомляє, що до міста підступають ворожі кочові племена. Жителі Тустані заходять у двір фортеці, а кочівники підступають ближче. Не можуть зламати двері фортеці, не дістають драбинами до верху стін. Атакують стіни вогняними стрілами, але вони не займаються. Нарешті пробивають двері. Оборонці міста вступають в бій з кочівниками. Місто-фортеця таки втримує оборону, бо підійшло підкріплення, Тустанський воєвода зійшовся із найсильнішим воїном кочівників на вогняних мечах і здобув перемогу.
"Ту Стань! Ту Стань!" скандують глядачі і гучно аплодують. Розпочинається лазерне шоу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бої на смерть заборонялися — яким був насправді лицарський турнір

"Родзинкою цьогорічного фестивалю є доповнена і віртуальна реальність. Компанія SoftServe на волонтерських засадах створила спеціальний мобільний додаток, який дозволяє подивитися як виглядала фортеця колись. Також за допомогою спеціального пристрою можна у віртуальній реальності політати над фортецею. Серед новинок і археологічна пісочниця для дітей, де можуть розкопати стародавні предмети і взяти з собою як сувеніри", – каже директор і засновник фестивалю Василь Рожко на прес-конференції, що відбувається опівдні у наметі бойківської локації біля входу до міста-фортеці над річкою.

Територію заповідника розділили на 7 тематичних локацій: ристалище, ремісничі майстер-класи, театр, університет, духовна територія, література та бойківська культура. Там відбувалися понад сто різноманітних атракцій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В музеї порівняли українських козаків із японськими самураями\

О 16.00 розпочинаються лицарські бої. На ристалище площею близько 20 квадратних метрів попарно виходять середньовічні воїни у металевих обладунках. За правилами турніру хто перший за хвилину 10 разів мечем вдарить суперника, той переміг. Того, хто буде колоти противника – дискваліфікують. Батьківщина турнірів - Франція. У Середньовіччі лицарі так демонстрували свої бойові якості.

"Займаємось реконструкцією історичних подій періоду XIV-XV століття. Саме тоді виникає класичне фехтування на територіях теперішньої Німеччини та Нідерландів, – каже голова львівського клубу історичної реконструкції "Лемберг" Олександр Олешко. На дерев'яній лаві за кілька метрів від ристалища прив'язує металевий наколінник. З обличчя витирає піт. – Комплекти наших обладунків оригінальні. Це музейні експонати. Кастен-брюст – коробчата накладка на живіт. На спину вдягаємо бригантину, яка складається з металевих пластин з'єднаних між собою Ноги частково відкриті, є лише наколінники і спеціальне взуття. Я піхотинець, а не вершник, тому маю вільно пересуватись, від ударів захищає кольчужна спідниця. На голову вдягаємо напіввідкритий шолом. Такі обладунки важать близько 20 кілограмів, тому необхідна неабияка витривалість, щоб у них битися ще й у таку погоду".

Показує на бійця, який позаду місця бою біля намету готується. Обличчя і густу чорну бороду йому дівчата у лляних середньовічних сукнях обприскують водою з пульверизатора.

"Не кожен важкоозброєний воїн був лицарем. Лицар мав шита з гербом, військовий пояс з накладками з дорогоцінних металів, золоті шпори. Це йому дарував король за заслуги. Наприклад, міг проявити себе доблесно в бою або й врятувати короля. Так за заслуги в бою був нагороджений українець Іван Косушик, що брав участь у Грюнвальдській битві 15 липня 1410 року у складі Руського Королівства. Отримав як відзнаку три села в Теребовлянському повіті на Тернопільщині", – розповідає історик.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українські лицарі зайняли 2-ге місце у світі

На пагорбі галявини збираються відвідувачі. Сидять на покривалах та просто на траві, від сонця ховаються під парасолями. У повітрі чути запах смажених ковбасок-гриль та вареної кукурудзи, які продають на фестивалі.

"Може вам квасу налить? Так насухо і удар схопити можна. Майже безалкогольний. Такий ще вікінги пили", – пропонує голова клубу реконструкторів "Відірвана Бірка" Олена Бєлкіна. На шиї має скандинавську прикрасу– дві овальні черепахоподібні фібули на нитці. З іншими членкинями товариства сидить у полотняному наметі у локації реконструкторів.

"Ми чи не єдиний з клубів присутніх тут, що не вивчаємо військову справу. Але можемо розказати про побут скандинавів періоду 930-1030 року. В тогочасному одязі між скандинавами і слов'янами є разюча відмінність. Слов'яни носили одяг рослинного походження – з льону і конопель, тоді як скандинави – із вовни. Їли м'ясо корів, які за розмірами були набагато менші за наших теперішніх, а також свиней, курей, гусей. З овочів в основному – листова капуста. В раціоні були поширені зернові: овес, жито, ячмінь. Пшеницю могли собі дозволити тільки багатії, тоді як у Київській Русі вона була основним злаком. Вирощували багато сортів, втрачених до наших днів. Хліб пекли без закваски. Ось такі палянички, – показує випечений коржик розміром з тарілку. – Житло будували скандинави схоже до гуцульських хат, які були поєднані з хлівами".

У локації реконструкторів, яка розташована ліворуч від сцени, можна також сфотографуватися на дерев'яному троні з короною і в обладунках. За фото беруть по 10 гривень.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Татарські ятагани, свинячий меч, козацькі литаври - найбагатша колекція зброї зберігається у львівському "Арсеналі"

По периметру галявини розташовані ятки ремісників і народних майстрів. Вони продають свої вироби – біжутерію, вироби з дерева і шкіри, одяг з вовни та вишитий, рідкісні музичні інструменти та сувеніри. Ремісники проводять майстер-класи, каліграфи вчать виводити чорнилом літери, гончарі на гончарному крузі вчать відвідувачів ліпити горнята, ковалі виготовляють пам'ятні монети.

"Обережно, тут температура 9 тисяч градусів", – каже ремісник Юрій Бойко. На саморобній печі, що виглядає як бочка, розплавляє латунь. Піч виготовлена із насипу вугілля з піском і глиною. Збоку рукою качає повітря – піднімає і опускає металевий затвор прикріплений до печі мішковою тканиною.
"Таким чином температура підвищується, бо постійно у вогнище подається кисень", – пояснює. Він босий, у чорній мантії.

На скелі піднімаємось круговими дерев'яними східцями. Там на площадці біля вершини облаштували літературну локацію і читають вірші сучасних поетів.

"Цього року у фестивалі взяли участь понад 200 учасників зі Львова, Калуша, Івано-Франківська, Луцька, Києва, Одеси, Вінниці. Є і гості з Литви", – каже організатор, голова клубу військово-історичної дружини "Чорна Галич" Ярема Іванців

Підраховувати туристів у Тустані відтепер буде туристичний барометр, який відкрили під час цьогорічного фестивалю. У відкритті взяв участь голова Верховної ради Андрій Парубій.

У замку Паланок у Мукачево на Закарпатті відтворили середньовічне весілля Ілони Зріні та Імре Текелі. 1682-го володарка замку Ілона Зріні вийшла заміж за угорського графа Імре Текелі. Він керував рухом куруців, які виступали проти австрійської королівської династії Габсбургів. Шлюб вплинув на подальшу долю Європи.

Зараз ви читаєте новину «Жорстокі бої мечами і сокирами показали на середньовічному фестивалі "Ту Стань"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 1650
Голосування Які перспективи "Динамо" на Лігу чемпіонів?
  • 1) навіть "Славію" не пройдуть
  • 2) "Славію" пройдуть, але "Аякс" чи "Стандарт" - ні
  • 3) все буде добре, проб'ються до групового турніру
Переглянути
Погода