На вул. Миру в селі Василівка Полтавського району за 5 років із 16 хат спорожніло 10. Пенсіонери вимирають, а молодь через відсутність роботи і розваг не хоче їхати у село.
Село розташоване на окраїні Полтавського району, за 30 км від райцентру. Вул. Миру — наприкінці села. Місцеві її називають Левадою, бо впирається у заводь річки Коломак.
10 років тому у Василівці проживало 970 осіб. Зараз зареєстровано 709. У селі 600 дворів, є 3 магазини, амбулаторія, школа. Усі будинки за радянських часів звів колгосп. За останні роки найбільше спорожніла вул. Миру. Деякі із нежилих будинків розвалились, за кількома доглядають родичі померлих власників - приїздять на дачу. Всі виставлені на продаж. У середньому коштують від $1 до 3 тис.
"Сусіди всі хороші, тільки мало. Мої діти живуть у місті. Я й сама полтавська, а чоловік - місцевий фермер. Переїхали у свій час, бо вигідно було. Зараз нема чого тут робити. Плануємо повернутися до Полтави", - розповіла Тетяна Каплевська, яка живе на тій вулиці.
Дорога заасфальтована. Все засипано снігом. Більшість доріжок до будинків непротоптані.
Віра Богданець мешкає зараз на сусідній вул. Остапа Вишні. На вул. Миру жила декілька років у 1990-х.
"Свій будинок продали одним людям, потім його передали до сільради. Там його купила жінка. Трохи пожила й померла. Зараз будинок стоїть, нікому не потрібний", - говорить.
Молодь є лише у 2 будинках. Одні переїхали нещодавно з Луганська — жінка із 2 дорослими дітьми. Другий — наприкінці вулиці живе подружжя із 17-річним сином Олександром. Хлопець планує поїхати до Польщі.
"Роботи тут нема. Розваг теж. Зараз підробляю на зерносховищі неподалік — тягаю мішки. Важка робота", - розповів парубок.
Його мати Олена Дубовик із чоловіком переїхала до села 27 років тому із Західної України.
"Раніше вулиця була розбудована. Хати почали виростати понад річкою. У кожному дворі бігали діти. Ми стару хату з очеретовим дахом перебудували на велику. Думали, що буде добре, а виявилось... У 1991-1998-х була робота. Люди працювали на свинофермі. Зараз нема чим зайнятися", - пояснила жінка.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Коли б вони ще поспали з поросятами": мати 13 дітей
5 років тому пенсіонерка Лідія Федорівна втратила свого чоловіка. Після цього померло ще 5 чоловіків від 50 до 60 років. Місцеві кажуть, що чимало чоловіків у селі від безробіття захоплюються випивкою. Це і впливає на тривалість їхнього життя. Проте є й нещасті випадки.
"У будинку з червоним дахом жила бабуся Галина Дубовик і 3 її синів. Померла у 90 років. Нещодавно не стало її 59-річного сина Анатолія. Зараз там мешкає ще один її син, 70-річний Віктор. Переїхав із міста після смерті матері, щоб дивитися за господарством. Його брат Микола наприкінці минулого року втопився в річці. Був на рибалці й у нього стався інсульт. Усе життя був пахарем. Працював у тракторній бригаді, на олійниці", - розповіла Віра Богданець.
Один із будинків років із 10 тому купила пара літнього віку. Почали добудовувати, проте не закінчили.
Наприкінці вулиці за великою дерев'яною огорожею об'єднані 2 двори. Їх викупили 2 полтавців і влаштували спільну дачу із банею — приїздять на відпочинок.
Жителька села Василівка Полтавського району 50-річна Олена Дубовик понад 20 років заробляє на життя вишивкою. Прикрашає різноманітними орнаментами та узорами подушки, рушники, серветки та одяг.
Коментарі