До генерального плану Полтави хочуть внести зміни. Зараз фахівці столичного інституту "Діпромісто" готують пропозиції. Територія обласного центру має збільшитися на чверть за рахунок приєднання навколишніх сіл.
Передбачають, що Полтавою можуть стати Гожули, Щербані, Гора (де живе батько мера обласного центру Всеволод Матковський), частина Тахтаулового і землі біля Івонченців, Вакуленців і Терешків. На останній території, що називають Шпортівкою і яка обмежена вул. Південною, просп. Вавілова і трасою Київ–Харків, хочуть збудувати мікрорайон Левада-2 із критим гірськолижним спуском і аквапарком.
Найскоріше можуть приєднати території на півночі міста (Тахтаулове), півдні (територія обмежена будівництвом об"їзної дороги Київ–Харків від Супрунівки в обхід Розсошенців до Щербанів, Гори) та сході (Шпортівка і Макухівка).
Депутати Ковалівської сільради, куди входить Макухівка, вирішили, що це село не входитиме до складу Полтави. Біля населеного пункту міське звалище.
— Не хочу, щоб нас приєднували, — каже житель Макухівки 33-річний Руслан. — Усі зручності, такі як трубопровід, газ та світло, в нас є. І нічого більшого нам місто не дасть. Хіба що буде вирішуватися питання про сміттєзвалище, в чому я сумніваюся.
— У нас є договір про спільний розвиток мікрорайону Левада-2, — розповідає голова Терешківської сільради Лідія Лепейко, 55 років. — Та про приєднання земель говорити поки що дуже рано, на це немає грошей. З одного боку, я підтримую цей проект, бо в деякій мірі піде нам на користь — це й електрика, і трубопровід. А з другого — може, це і глупо. Бо виходить так, що всі інвестиції будуть Полтаві, а району нічого не залишиться. Та негативу з цього питання в мене немає.
Жителька Рибців, які стали мікрорайоном Полтави, 59-річна Лідія Сафронова не задоволена приєднанням:
— Ми дуже вдячні місту за те, що вони провели нам світло. Та в усьому іншому жити краще не стало. Живу на околиці. Доріг нам не зробили. Воду досі п"ємо колодязну, а вона не дуже гарна. Газ і телефон проводили самі. Транспорту зранку і ввечері немає. А той, що є, — переповнений, бо всі працюють у місті. Доводиться добиратися з пересадками, на це йде чимало грошей. Загалом, ми як були селом, так ним і залишилися.
Коментарі