— Вступна кампанія була незрозуміла, хаотична і дурнувата, — скаржиться ректор Полтавської аграрної академії 65-річний Віктор Писаренко.
Цього року до вузів області на денне навчання вступили 5,7 тис. осіб. ВНЗ прийняли заяв на вступ удвічі більше, ніж торік.
— На конкурси взагалі не можна було орієнтуватися. Абітурієнти подавали документи на 15–20 спеціальностей до десятка вузів одразу, — продовжує Писаренко.
У Полтавському університеті споживчої кооперації вступникам рекомендували подавати документи на одну спеціальність.
Міністерство освіти і науки значно зменшило кількість державних місць на непрофільні для вузів спеціальності.
— Народ зрозумів, що не одними бухгалтерами живе Україна. А селу потрібні агрономи, ветлікарі, технологи, — каже Віктор Писаренко. — На ці фахи ми набрали повні групи. А на економічні на платне навчання недобрали до сотні студентів. То й тепер зараховуємо.
Абітурієнти пільгових категорій подавали документи на найпрестижніші спеціальності. Через це випускники з високими балами в сертифікатах не змогли потрапити на обрані факультети.
— Якби пільговики йшли за загальним конкурсом, то навряд чи пройшли, — каже Павло Хоменко з приймальної комісії Полтавського педуніверситету. — Рідко в кого з них сума балів у сертифікатах перевищувала 300. На психологів подали заяви 25 пільговиків. А держава замовила лише 15 місць.
Коментарі