Губернатор Полтавщини Олександр Удовіченко, 53 роки, вважає минулий рік для себе та для області вдалим. Попри те, що починався він у кризу, вдалося вийти на хороші показники в промисловості, сільському господарстві.
Голова Полтавської обласної адміністрації відзначив підприємства Кременчука. Окремі з них збільшили вдвічі обсяги виробництва. 2010-го Полтавщина посіла третє місце з врожаю зернових культур після Одеської та Дніпропетровської областей.
Позитивні зрушення у банківській сфері. Збільшилися розміри сум на депозитах. Губернатор сподівається, цього року банки зміцнять свої позиції та розпочнуть кредитування на вигідніших умовах.
2010-й в області був роком тваринництва. Що зроблено у цьому напрямку?
— Сказати, що тваринництво розвивається у повну силу, не можна. Та за чисельністю великої рогатої худоби в сільськогосподарських підприємствах Полтавщина займає перше місце в країні. 14 відсотків молока в України виробляє наш регіон.
Що робите, аби подолати безробіття в селах?
— Погано ведеться робота. Потрібно розуміти, що сільське господарство, це передусім тваринництво. Тому його слід максимально розвивати, де це можливо. Є села, де живуть самі пенсіонери. Тому усунути безробіття в повній мірі навряд чи вдасться.
Чи запрацює установка для спалювання отрутохімікатів, на яку витратили півтора мільйона гривень?
— Майже зникла надія, що ця установка почне працювати. Із року в рік її розробники просять то 200 тисяч, то 300 тисяч гривень на доопрацювання, модернізацію. Тому ми два тижні тому підписали договір із Міністерством охорони природи стосовно підготовки програми з вивозу отрутохімікатів на паритетних умовах. Держава виділяє 4 мільйони, і ми виділимо. Це дозволить нам на 80 відсотків вивезти всі отрутохімікати з області. Особливо із Штомпелівки, де їх 450 тонн.
Який був 2010-й особисто для вас? Яка найбільша покупка?
— Менший син купив мені внука Івана, а старший через п'ять місяців онучку Тетяну. Тому рік для мене дуже успішний, а все інше — проза життя. З одного боку, вона приносить задоволення, а з іншого — наводить на думки, навіщо воно тобі треба. Але, вже як упрягся, то, як кажуть на російській мові: "Шаг влево, шаг вправо". Розчарувань у мене не було.
Коментарі