У Фрунзівці Глобинського району всі дерев"яні стовпи в аварійному стані. Це село та сусідні з ним електрифікували 50 років тому.
— Ця аварійна опора не повинна стояти на території дитсадка, бо вона підгнивша, — розповідає сільський голова Фрунзівки Любов Сніг, 41 рік. — Постійно просимо Глобинську філію "Полтаваобленерго" поміняти дерев"яні стовпи на бетонні. Та скільки можна робити тих заявок. Люди самотужки підпирають опори.
У центрі села навпроти дитсадка біля подвір"я родини Варакутів знизу в стовпі наскрізна дірка, затягнута павутинням. Поряд електрики закріпили опору металевим дротом та штирем.
— Живемо, і страшно, бо ось на будинку дерев"яну лиштву із гвіздками надірвали дроти, вони на ній кріпляться. Стовп тримається тільки на дротах, а поряд дитсадок. Уже місяць як передали листа електрикам, — говорить 38-річна Ірина Варакута.
У сусідніх Сиротенках позаминулого четверга бригада Глобинської філії "Полтаваобленерго" замінила кілька електроопор. Поміняли і ту, що висіла на дротах більш ніж місяць біля двору 71-річного Івана Сиротенка. Чоловік підпер її дрючком.
— Оцей стовп у нас царський. Електрики підпиляють трухлу нижню частину і знову його ставлять. Тому він значно нижчий за інші, — каже депутат сільради 38-річна Надія Вознюк.
Любов Сніг торкає стовп руками — той хитається.
— У дворі Якова Сиротенка підгнивший стовп упав і завис на проводах. Ми гуртом прив"язали його до яблуні проволкою і вірьовками. Так він висів півроку. У Мороза опора упала б на хату, якби не деревина, побила б шифер, — продовжує Надія Григорівна. — Торік у моєї бабусі стовп упав на літню кухню, три листи шиферу розбив. Якби не шовковиця, було б гірше. У нас із електриками все робиться з боєм — то вони телефонну трубку не беруть, то кажуть, що приїдуть завтра або післязавтра. Добре, хоч електрик місцевий є — Віталій Чорноволенко. Він на свій страх і ризик лазить на аварійні стовпи, коли сидимо без світла.
Вознюк показує похилену над дорогою опору. Від вітру вона рипить.
Опори нахиляються так, що не можна проїхати вантажівкою
— Оцей стовп геть зогнив. Ми натягли проволку і закріпили металевим штирем. Приробили ручку, щоби після негоди підкручувати її, бо стовп нагинається. Якщо приберу штир, опора упаде на дорогу.
У селі є стовпи, які селяни підпирають дрючками, драбинами. Дехто чіпляє цеглини як важіль, аби дроти не заплутувалися.
Опори нахиляються так, що не можна проїхати вантажівкою. Якось стовп упав на газові труби. Коли на дерев"яних підпорах стукають дятли — ті хитаються.
У "Полтаваобленерго" кажуть, на одночасну заміну дерев"яних стовпів бракує коштів.
— Глобинський район найбільший за територією та населенням, — коментує працівник структури Анатолій Щеглов. — Свого часу в цьому районі в значній кількості для електрифікації використовували дерев"яні електроопори з бетонними підставками. Замінити їх — наше головне завдання. Але цих опор багато. Ми пропорційно замінюємо їх по селах. За останні кілька років кількість дерев"яних стовпів по області скоротилося до 2 відсотків. Поступово замінимо й решту. Проблема в коштах, бо виходять з ладу не лише дерев"яні, а й бетонні стовпи, які також потрібно ремонтувати.
1 
1
Коментарі