У Мозоліївці на Глобинщині Дніпро розмиває старе кладовище, якому кількасот років. Надмогильних хрестів немає, лише горбки.
Торік місцеві нарахували 13 трун, які впали в річку. Цей процес триває. Якщо не укріпити територію старого кладовища, за рік Кременчуцьке водосховище може забрати 10–15 м землі. Для укріплення 1 км берега потрібно 4 млн грн. Зміцнити необхідно щонайменше 2,5 км.
— Бюджет сільської ради таких витрат не потягне, — каже голова Пронозівської сільради, до якої входить Мозоліївка, Степан Скриль. — Є двори, від яких до води залишилося метрів 10. Грошей на переселення людей немає.
В області вирішують питання про укріплення узбережжя. Допомогу запропонували інвестори з Німеччини.
З 24 соток залишилося метрів 5
На березі Дніпра друшляками ловлять раків 64-річна Тетяна Назаренко та сусідська дівчинка 5-річна Катерина Ліщук. Їхні будинки — за 200 м від водосховища. Разом ідемо берегом попід кручами десь 1,5 км. Нарахували 26 слідів від трун, які вже впали у воду, та дерев"яних домовин із кістками. Раніше тут ховали і померлих від чуми, холери, тифу. Натрапляємо на дошку з домовини. За кілька метрів на глині лежить частина людського суглоба.
Багато людських кісток і зубів можна побачити на старому цвинтарі Миколаївки, коли восени спадає рівень води.
— Колись тут рибалили двоє місцевих чоловіків, — Тетяна Назаренко показує на обвалену кручу. — Тоді чую, перестали гомоніти. Дивлюся, а їх немає. Підійшла — сидять унизу. З"їхали з кручею, злякалися, бо це секунди діла. Трактори, коли орють огороди, не під"їжджають метрів на 5–7 до краю, аби не обвалитися. Цього року взяла добавку землі в іншому місці, бо з 24 соток залишилося метрів 5, інше розмило.
До будівництва Кременчуцької гідроелектростанції в 1960-х під цими водами були села Морозівка, Пугачівка, Миколаївка, Чигирин-Діброва, Плависте. Останки своїх померлих родичів люди перепоховали на новому цвинтарі. На старому кладовищі зосталося багато поховань, місцеві часто знаходили монети XVIII–XIX ст.
3 
1
Коментарі