Президенти США і РФ Джо Байден І Володимир Путін на своїй зустрічі у Женеві 16 червня показали, що Україна для них – периферійна справа. А для вирішення глобальних світових проблем Росія для Америки – партнер, сказав Gazeta.ua експерт з міжнародних відносин Григорій Перепелиця.
Ініціатива зустрічі президентів виходила зі США, - нагадав експерт. - Спровокована нарощуванням російських військ навколо кордонів України. Це були не навчання, а підготовка до ведення широкомасштабної наступальної операції - вторгнення в Україну. Якщо до того Байден не вважав Путіна рівним йому партнером, навіть назвав "вбивцею", то тепер зрозумів, що Росія – серйозна загроза.
На зустрічі Джо Байден розглядав Путіна уже як глобального гравця. Байдену потрібна Росія. Заявив на пресконференції, що головний суперник США – Китай, який економічно витісняє їх з багатьох регіонів включно з Європою. Тому США важливо утримати однополярний світ і зберегти глобальне домінування, яке Америка поступово втрачає. Завдання Байдена – утримати США на цьому рівні. У цій ситуації Росія йде в тандемі з Китаєм, аби потіснити США з позицій глобального лідерства і перш за все витіснити з Європи. Якщо Китай робить це шляхом економічної конкуренції, то Росія нарощує воєнну потугу. Економічний потенціал РФ і США є неспівставним, а воєнний – співставний, особливо в сфері ядерних озброєнь. Тому Байден розглядає ситуацію так, що не може протистояти двом основним державам, які претендують на це лідерство. Намагається зробити Росію якщо не союзником США, то принаймні нейтральною стороною.
Путін прямим текстом каже, що ніякого повернення контролю над Донбасом Україні не буде
Які висновки можна зробити із заяв президентів?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Байден та Путін обмінялись подарунками. Чим завершилась зустріч лідерів
Путін на зустрічі показав, що він лідер глобальної величини, а Росія не регіональний гравець, а за впливом на глобальні процеси – на другому місці після Америки. Тому Байден з ним і обговорював питання клімату та економічної стабільності. Путіну вдалось на зустрічі зафіксувати статус Росії як світової держави. Показав, що ніяких "червоних ліній" ніхто не може малювати Росії. Означив це у питаннях політичної свободи в Росії, переслідувань іноземних ЗМІ, перш за все "Вільна Європа". Сказав, що Russia Today теж утискають у кожній країні. Убивство журналістів у Росії порівняв зі штурмом Капітолію в Америці. По Україні наголосив, що єдине чим зобов'язаний, це - Мінськими угодами на російських умовах. Байден не заперечив. Лише сказа, що підтримує територіальну цілісність України. Питання про Білорусь Путін визначив втручанням у внутрішні справи. Сказав, що в Арктиці РФ має стратегічні інтереси і не збирається ними поступатись. Тим більше, що Міжнародне морське право на стороні Росії. Про НАТО взагалі висловився з мовчазної згоди Байдена, що про Україну тут нема чого говорити, мовляв, не буде нам Плану дій і членства.
По всіх темах зустрічі Путін говорив з позиції сили
Американський лідер мало уваги приділив Україні. Що призвело до цього?
Українська дипломатія працює у напрямку НАТО останнім часом. Дуже добре, що вимагає ПДЧ. Реакція на це наших партнерів показує реальну позицію США і НАТО, що двері для нас відкриті лише на словах. Володимир Зеленський – єдиний з усіх президентів почав вимагати членства у розмові з Байденом. НАТО ніяких гарантій і термінів не дає, незважаючи на рішення Будапештського меморандуму і це навіть Путіну стало очевидно.
Баланс сил змінився на користь Росії. У США відбувся розкол еліт і немає єдності. І Німеччина вже поглядає на Китай як економічного партнера. І для Америки основний пріоритет – Азіатсько-Тихоокеанський регіон. Для Байдена ці турне на саміт НАТО, "Великої сімки" - намагання показати себе сильною стороною. Але за результатами цієї зустрічі не продемонстрував цього. Путін дав зрозуміти: хочете стабільності, то повертаємо дипломатів. І сторони домовилися про це. По всіх темах зустрічі Путін говорив з позиції сили.
У нас випускають дезертирів, російських шпигунів судять по цивільних законах. Медведчуку висунули таке звинувачення, але положення не прописані
Як Україні діяти після цих сигналів?
Зустріч показала, що Росія для США має набагато більшу вагу, ніж Україна. Треба менше надіятись, що нам хтось допоможе, навіть США, а зміцнювати свою країну. Перш за все, Збройні сили. У 2014-2015 їх частково відновили і далі відбувається деградація та деморалізація. Продовжується корупція, немає чіткості у програмі розвитку оборонно-промислового комплексу, стратегії. Наші закони "Про оборону України", "Про Збройні сили", "Про мобілізацію" містять суперечливі статті. У нас випускають дезертирів, російських шпигунів судять по цивільних законах. Поняття "зрада Батьківщині" не має критеріїв. Медведчуку висунули таке звинувачення, але положення не прописані. Пентагон побоюється передати нам більш боєздатні військові кораблі - чи не віддамо їх Росії у Керченській протоці. Гасло "Не стріляти!" у ЗСУ деморалізує бійців. Про звільнення Донбасу вже ніхто й не говорить. І Зеленський і наша еліта надіялись, що Байден виставить ультиматум і виведе війська. Але Путін прямим текстом каже, що ніякого повернення контролю над Донбасом Україні не буде. Зеленський ходить по колу, як Порошенко, повертається до теми Тристоронньої контактної групи, яка нічого не вирішує. Тим самим затягує війну.
Президент США сказав, що Росія не повинна диктувати світу порядок денний. Він також заявив, що попередив Росію: якщо Кремль не припинить кібератаки на США, то Вашингтон завдасть удару у відповідь. Щоб уникнути такої війни, президент США представив Путіну 16 інфраструктурних секторів, на які не можна нападати. І попередив: оскільки економіка РФ перебуває в кризі, холодна війна Кремлю точно не потрібна. Байден також пригрозив руйнівними наслідками в разі смерті Олексія Навального.
І сказав Путіну, що США будуть непохитно підтримувати Україну. Також домовилися про взаємне повернення послів. Обговорювали і вступ України в НАТО.
Путін на пресконференції на всі питання відповідав ухильно: в черговий раз заперечував агресію Росії проти України,заперечував хакерські атаки Росії на США; виправдовував обмеження російської опозиції; а на звинувачення в порушенні прав людини перекладав стрілки на Америку, нагадуючи про Гуантанамо і штурм Капітолію.
Коментарі