Чи зможуть в ЄС домовитися щодо кредиту Україні. Часу вже обмаль

У Євросоюзі намагаються знайти спосіб фінансування України перед самітом 18 грудня, на якому мають ухвалити остаточне рішення. Без цих грошей у Києва можуть закінчитися ресурси вже в першій половині 2026-го. Колишній верховний головнокомандувач НАТО Джеймс Ставрідіс у своїй колонці теж описує, як важко дійти згоди в ЄС і НАТО, коли рішення приймають консенсусом. Ось дещо з того, про що писали у світових ЗМІ.

"У ЄС поспішають врятувати угоду про фінансування України. Кошти в Києва закінчуються", The Guardian, Велика Британія

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зустрінеться з главою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн та прем'єром Бельгії Бартом де Вевером для екстрених переговорів у п'ятницю. ЄС спішить врятувати план фінансування України.

Троє лідерів повечеряють приватно в Брюсселі, заявив у четвер речник Мерца, оскільки бельгійські чиновники продовжують висловлювати рішучу незгоду зі схемою, яка передбачає використання заморожених російських активів.

З посиленням атак Росії, наполяганням США на мирній угоді, яка вигідна Москві, і швидким вичерпанням коштів у Європі, яка бореться за вплив на переговорах під керівництвом Америки, ЄС має знайти рішення або зазнати серйозного удару по своїй довірі.

За два тижні до вирішального саміту ЄС 18 грудня фон дер Ляєн у середу запропонувала два основні варіанти залучення десятків мільярдів євро, необхідних Україні для продовження фінансування її армії та бюджету.

ЄС зобов'язався допомогти Україні втриматися на плаву наступного року. За словами фон дер Ляєн, Брюссель прагне залучити €90 млрд для задоволення приблизно двох третин потреб Києва на 2026-2027 роки.

За словами президентки Єврокомісії, ЄС може позичити кошти під свій спільний бюджет на міжнародних ринках або видати позику під заставу заморожених російських активів, які переважно зберігаються в Бельгії.

Для обох альтернатив є перешкоди. Багато країн-членів не зацікавлені у спільних запозиченнях, які довелося б усім повертати. Це також потребувало б одностайності, що може виявитися складним, враховуючи минулу протидію Угорщини.

"Знаємо, що ніколи не легко досягти згоди у 27 країнах. Але якщо не зможемо зробити щось настільки екзистенційне, як кошти для України, зазнаємо невдачі і ми, і Україна", - сказав один із дипломатів ЄС.

Логіка використання активів для кредиту Україні, а не їх конфіскації, що, на думку більшості експертів, було б незаконним, в тому, що це показало б Москві, що Україна може продовжувати боротьбу роками, поставивши Київ у кращу переговорну позицію.

Але уряд де Вевера не раз стверджував, що якщо Росія буде судитися у відповідь або вимагатиме повернення грошей через зняття санкцій проти неї, то Бельгія ризикує залишитися з мільярдами євро, які доведеться повертати.

"У нас гнітюче відчуття, що нас не почули. Тексти, подані Єврокомісією, не відповідають нашим занепокоєнням", – заявив у середу глава МЗС Бельгії Макс Прево, закликаючи натомість до спільних запозичень ЄС.

Фламандський націоналіст Вевер пішов далі. Прем'єр Бельгії заявив цього тижня, що це "гарна ідея – красти у поганого хлопця, щоб віддати хорошому, але крадіжки заморожених активів іншої країни ще ніколи не було".

"Навіть під час Другої світової війни ми не конфіскували гроші Німеччини. Під час війни заморожуєте суверенні активи. А в кінці сторона, яка програла, має відмовитися від усіх чи частини активів, щоб компенсувати переможцям", - додав він.

Але, за його словами, це "казка, повна ілюзія - уявляти, що Росія програє війну в Україні". Москва "дала нам зрозуміти, що якщо активи конфіскують, Бельгія та я особисто буду відчувати наслідки вічно".

Єврокомісія наполягала, що план повністю відповідає праву ЄС та міжнародному праву, а "трирівневий захист" захистить Бельгію від юридичних ризиків.

У статті у Frankfurter Allgemeine Zeitung у четвер Фрідріх Мерц попередив колег-лідерів з ЄС, що рішення, які вони ухвалять найближчими днями, "вирішить питання європейської незалежності".

"Імперіалістична Росія прагнула розширити сферу впливу на держави Європи та готувалася військово до конфлікту з Заходом", пише Мерц, додаючи, що життєво важливо "надіслати однозначний сигнал Москві", використовуючи ці ресурси.

Він пише, що Бельгії треба дати гарантії, що ризики, пов'язані з планом, будуть справедливо покладені на всі країни-члени ЄС, причому кожна "понесе рівну частку ризику, залежно від своїх відповідних економічних показників".

"Європа має вирішувати і формувати те, що відбувається на нашому континенті. Гроші агресора були законно заморожені в межах нашої юрисдикції... те, що ми вирішимо зараз, визначить майбутнє Європи", - пише він.

"Як перевести російські мільярди в Україну", Bloomberg, США

Колонка адмірала ВМС США у відставці, колишнього верховного головнокомандувача об'єднаних сил НАТО Джеймса Ставрідіса

Я провів чотири роки в Бельгії, коли був верховним головнокомандувачем об'єднаних сил НАТО. Це складна країна, розділена на дві частини релігією та мовою. Мій військовий штаб був в Монсі - на франкомовному, переважно католицькому півдні, а не на нідерландомовній, протестантській півночі. У космополітичній столиці Брюсселі розташовані штаб-квартири НАТО та ЄС.

Брюссель був епіцентром війн між католиками та протестантами у XVI-XVII століттях. Сьогодні вимальовується інший вид геополітичного розлому. У коридорах ЄС керівництво працює над тим, щоб скористатися великими коштами центробанку Росії - понад $300 млрд, які були заморожені в західних установах після вторгнення росіян в Україну. Але згоди не вдалося досягти, значною мірою через бельгійців.

У той час, як США скорочують підтримку Києва, ЄС намагається активізувати та покрити фінансові потреби українців: військові витрати, соціальну та гуманітарну допомогу, ремонт інфраструктури та базову економічну допомогу. Багато країн виступають за просту передачу російських коштів українцям, враховуючи, що вони є жертвами незаконного вторгнення.

Хоча ця ідея приваблива, вона має низку потенційних правових та фінансових наслідків. Наприклад, що станеться, якщо вони дадуть кошти Україні, а потім Росія вийде з-під санкцій у рамках мирної угоди? Тож ЄС шукає альтернативний шлях для переміщення російських коштів до Києва.

Одна з гарних ідей в тому, щоб надати Україні екстрену позику на репарації, використовуючи основну частину російських грошей - майже $200 млрд, які зберігаються в депозитарії цінних паперів Euroclear у Брюсселі.

Кілька тижнів тому більшість лідерів ЄС вважали, що їм вдасться переконати бельгійців погодитися. Але останніми днями прем'єр де Вевер підірвав цю ідею. Він вимагав повних "юридично обов'язкових, безумовних гарантій на вимогу", що охоплюють усі $200 млрд. Бельгійці також хочуть покриття будь-яких коштів, які вони мають у країнах, де Москва могла б застосовувати заходи у відповідь. У середу його уряд офіційно відхилив пакет ЄС, хоча це може бути просто для покращення його переговорної позиції.

Годинник цокає. Україна залишиться без іноземної допомоги, найбільшої статті її бюджету, не пізніше другого кварталу 2026-го. Також на кону обіцяний кредит МВФ у понад $8 млрд, який передбачає, що буде рішення щодо питання репараційного кредиту.

По-перше, гірка правда в тому, що ЄС і НАТО функціонують на основі консенсусу. Одна країна зазвичай може зупинити ініціативу. У цьому випадку це буде Бельгія чи Угорщина, яка схильна повторювати російські позиції.

Другим ускладненням є спроби США досягти певного припинення вогню та остаточного врегулювання війни. Де Вевер правильно зазначив, що репараційна позика в її нинішньому вигляді може стати каменем спотикання в паралельних переговорах між адміністрацією президента Дональда Трампа та Росією.

Фоном для цього є зусилля Москви створити своєрідний "сепаратний мир" з Вашингтоном, який передбачав би зняття західних санкцій, інвестування США разом з Росією в Арктику, спільні місії за участі SpaceX та російського національного космічного агентства, і навіть спільні угоди щодо експлуатації природних ресурсів України.

Голова російського суверенного фонду добробуту Кирило Дмитрієв наполягає на всьому цьому, а також на будівництві підводного тунелю між Росією та США у Беринговій протоці. Очевидно, Путін зосереджений на грошових аспектах майбутньої угоди. Йому потрібно заспокоїти свій клас олігархів, які втратили мільярди інвестицій та доступ до Заходу.

З позитивного боку, це створює важелі впливу для головного переговірника США Стіва Віткоффа, держсекретаря Марко Рубіо та зятя Трампа Джареда Кушнера. Використовуючи бажання Росії повернутися до торгівлі з Заходом та США зокрема, Вашингтон може нарешті спокусити Москву піти на серйозні поступки.

Це може включати використання всіх $300 млрд на відбудову України, зокрема, електромереж, доріг, мостів, багатоквартирних будинків, а також урядових і військових об'єктів. Росіяни могли б "повернути" свої заморожені активи, але лише за умови компенсації Україні руйнування такої великої кількості критично важливої інфраструктури.

У найгіршому випадку, щоб просунути питання репараційного кредиту, ЄС може скасувати бельгійські і, ймовірно, угорські занепокоєння та використати кваліфіковану більшість голосів - процедуру, яка проігнорує окремі країни. Це низка складних правил: країни, які мають переважну більшість, мають становити 65% населення ЄС та 55% членів Європейської Ради. А ще є складні бюджетні питання, кваліфікаційні вимоги щодо делікатних сфер, включаючи податки, зовнішню політику та політику безпеки.

До використання заморожених російських активів варто підходити обережно, але це треба робити. Європейський репараційний кредит, у поєднанні з використанням США економічних важелів впливу в мирних переговорах - гарний підхід. Після чотирьох років знищення України Москва має заплатити.

×