
— Приводів для оптимізму сьогодні більше, ніж рік тому. Легко ще не буде, але й найгірше в економіці — позаду, — каже президент 51-річний Петро Порошенко в новорічному привітанні 31 грудня. Говорить 3 хв. 13 с.
— Ми подолали шок від руйнування частини індустріального потенціалу, спричиненого воєнною агресією. Так само, як і від закриття Росією ринку для наших товарів, від торговельної та транспортної блокади, — продовжує Порошенко. — Пристосували наше господарство до нових умов. Нам вдалося відновити економічне зростання. І це дозволяє в новому році тримати курс на збільшення доходів українців.
Прийдешній рік — особливий. Це — рік століття Української національної революції. Але тоді українці замість того, щоб згуртуватися проти зовнішніх загроз, воювали між собою. І зараз, якщо не зробити висновків, бездумне політичне протистояння може легко повернути економіку назад, у піке. Політику — занурити в анархію. А країну — зробити здобиччю агресора. Про найважливіші уроки історії не варто забувати навіть у новорічну ніч. Я зробив висновки. Чужих помилок — не повторю. Та й іншим — не дам. Головним своїм завданням бачу підтримку належних політичних умов для розвитку країни. І звичайно ж, — посилення нашої обороноздатності, зміцнення міжнародної підтримки України, зближення з Євросоюзом і НАТО.
— Українці хотіли почути від Порошенка: "Я буду новим президентом 2017 року, піду на будь-які жертви задля реформ у країні, щоб ми повернулися в Європу і дали відсіч ворогу". Нічого цього ми не почули, — говорить політолог 63-річний Віктор Небоженко.
— На фоні жахливого зубожіння населення казати про якесь покращення — не зовсім пристойно. Люди ждали від президента надію, а він дав чергову порцію обіцянок, які одразу забув.
— Порошенко мав говорити про воюючу країну, про необхідність обороняти її. Це він оминув. Укотре награно розказував про економічне зростання, — каже колишній народний депутат 52-річний Тарас Стецьків.
— Президент спробував пафосно заспокоїти українців: 2017-й буде роком економічного зростання. Так, ніби російської агресії немає, ніби немає небезпеки домовленостей між Трампом і Путіним про розподіл сфер впливу.
В економічне зростання ніхто не вірить. Усі прекрасно розуміють: воно якщо й буде, то мізерне. Корупцію не подолали. Правлячий клас продовжує набивати собі кишені за рахунок бюджету й українців.
— Президент сказав те, що завжди: було дуже важко, далі теж буде нелегко, але ми переможемо, — коментує політолог 62-річний Олександр Кочетков.
— Порошенко мав би оцінити минулий рік — що зробили, що не вдалося. Що будемо робити далі і яким чином. Але президент обіцяє одне, думає друге, а робить — третє.
Українці готові миритися з труднощами, бо розуміють, що відбувається. Але влада має все називати своїми іменами. Якщо це війна — то війна. Чітко вирішити — з окупованими територіями співпрацюємо чи ні. Ще люди хочуть знати, коли почнеться очищення й оновлення влади.
Коментарі