"Восени народ буде готовий"

 

Офіс Партії захисників Вітчизни нардепа-"нунсівця" 54-річного Юрія Кармазіна розмістився у двох сполучених квартирах на столичному Хрещатику. Юрій Анатолійович запізнюється на 15 хв. Його кабінет завішаний півсотнею ікон. Деякі стоять на підлозі. Менші — у шафах, поряд зі дзвонами, сувенірами із зображенням самого Кармазіна. У кутку — підсвічник.

Господар при нас перевдягається у вишиванку. Розповідає, що часто ночує в офісі. Тримає тут свіжі сорочки, зубну пасту. Секретарка на високих підборах заносить грузинський коньяк "Окамі", каву, печиво, цукерки. Наливає по 50 г. Далі Кармазін годину  розповідає про воду і способи її очищення. Ще півтори говорить про ікони, колекції старовинних хрестів і шабель. Детально зупиняється на історії кожної. Беручи в руки особливо цінні предмети, хреститься. Пропонує нам запалити свічки. Наостанок довго молиться. На початку третьої години розмови переходимо до політики.

Які реформи потрібні країні?

— Насамперед моральна реформа. Забезпечити громадський спокій, зняти корону і з влади, і з опозиції, сісти за стіл і розпочати діалог. Доки цього не відбудеться, усі реформи будуть приречені.

Усі, хто хотіли називатися реформаторами, ними не стали. Кучма хотів — не став, Ющенко — не став. І Янукович не стане, бо робить все тільки задля встановлення своєї авторитарної влади. Це не реформування, а розкрадання.

Яке може бути реформування, якщо ми без виборів маємо зміну конфігурації у Верховній Раді? Від Партії регіонів було обрано 175 депутатів, сьогодні раптом уже 194. Під ідеями Тимошенко в парламент потрапили 156 чоловік, залишилося 100. У суспільстві панує тотальна політична корупція. Це хворе суспільство!

Я благаю владу: не називайте те, що робите, реформами. Усі вони йдуть зі знаком "мінус". Минуло чотири місяці від реформування залізничного транспорту. Був прекрасний поїзд "Чорноморець". Увечері сідаєш у Києві, вранці — в Одесі. Ліквідували. Щоб користувалися їхніми автобусами, готелями, їхніми літаками. Олігархічними. Які в три-п'ять разів дорожчі від європейських.

Взялися за реформу охорони здоров'я. У Конституції написано — існуюча мережа закладів, я сам запропонував цей пункт, не може бути скорочена. А сьогодні закривають лікарні просто так. Або реформа сільського господарства. 24,3 мільярда гривень виділяють на закупівлю китайської техніки — непотребу. Смерть українському селу забезпечена. Нашу землю заберуть Америка, Китай, Ізраїль, інші. Вони вже в черзі.

Юрій Кармазін різко встає, підходить до шафи і бере дзвін. Починає дзвонити.

— Подобається? — дивиться у стелю. Калатає 3 хв, потім бере інший. Дзвонить ще 5 хв. Після цього продовжуємо.

Громадяни чи не найбільше недовіряють правоохоронним органам і судам. Ваш парламентський комітет із питань правосуддя має бачення, як це змінювати?

— Про які зміни можна говорити, якщо з 2004 року громадянин Російської Федерації був головою Харківського апеляційного суду (Михайло Бородін був головою Апеляційного суду Харкова до 2011 року, нині суддя Апеляційного суду Харкова. — "ГПУ"). Коли я почав з цим боротися, він став затикати мені рота — за допомогою судів. Пред'являє позов у своїй же області, своїм же підлеглим.

Судам і прокуратурі потрібне реформування назад. Забути ті новації, що  запропонував Янукович. Він фактично знищив судову вертикаль. Верховний суд повноважень не має. Конституційний — відстоює інтереси лише президента. Раніше Рада могла призначати і звільняти генпрокурора. Тепер — звільняє президент. Генпрокурор став залежний від Януковича.

Робимо реформу кримінально-процесуального законодавства. Голова відповідного управління Адміністрації президента Андрій Портнов з трибуни запевняє, що це нічого не буде коштувати, навпаки, зекономимо. А потім — бац, Генпрокуратурі додатково треба 174 мільйони гривень на півроку. Додатково ввести 1070 посад. Оце так реформа! Правоохоронні органи я пропонував перейменувати у "владоохоронні".

У якому стані зараз судова система?

— Низовий рівень суддів отримав дуже пристойні зарплати. Можна не брати ніяких хабарів. Але беруть. Скажімо, у вищих судах ціна питання не менше 50 тисяч доларів. Ще три роки тому все було значно дешевше.

Які тоді суми були?

— У два-п'ять разів менші.

За скільки часу реально все хоча б повернути назад?

— Вистачить року. Нам, опозиції, потрібна конституційна більшість у парламенті. За теперішніх умов це нереально. Кожному провладному кандидатові, навіть рядовому, дали з бюджету від 20 мільйонів гривень на вирішення нібито "проблем" у регіоні. А насправді — на фінансування своєї передвиборної кампанії в окрузі, як компенсація за відсутність у списку.

Людям треба усвідомити, що нічого не вирішать 100 доларів, які вони отримають на виборах. Зараз в Україні будується спадкова монархія. Маріїнський палац у Києві руйнується, а поряд зводять чотириповерховий вертолітний майданчик. Змінити це може тільки воля Януковича. І його можна примусити. Думаю, восени народ буде готовий. Усі ж бачать ціни на залізничні квитки, комунальні платежі. Коли люди це усвідомлять, на вулиці елементарно вийдуть 50 тисяч. Ще трохи — буде 100. Тоді Янукович матиме єдиний вихід — застосувати свої вертолітні майданчики у напрямку закордону.

Зараз є лідер, за яким би пішли люди?

— 2004-го був. На час помаранчевої революції я зробив себе невиїзним. Робив усе для перемоги Ющенка. І що? За часів Кучми я був у президентському кабінеті понад 20 разів. Як опозиціонер. З Януковичем жоден опозиціонер ніколи зв'язатися не міг і не може. У демократичного Ющенка я не був у кабінеті жодного разу.

У нас є кадри, які грамотно могли б провести необхідні реформи?

— Є. Не хочу бути нескромним, але я — один із них.

Юрій Кармазін різко встає й виходить у коридор, де сидить секретарка. Показує на чотири десятки тек із депутатськими запитами та поправками до законів. Бере одну, розкриває.

— По четвертій частині моїх звернень до президента він накладає вето на закони. Слава Богу, хоч читає! Члени його партії казали: "Ми вже все порішали, все обсудили", і раптом — бах. І їм вето. От, наприклад, угоди про розподіл продукції, коли йшлося про континентальний шельф. Літо торік. Янукович у Криму. А я сиджу, пишу. Витратив три дні. Бах — вето. Чи той же Податковий кодекс, де мої пропозиції були наполовину переписані від імені президента і внесені. Є ефективність?

Юрій Анатолійович дістає з шафи рушник, розгортає та пропонує торкнутися:

— Це з конопель. Зараз таких уже нема.

— Когда мы услышали колокола, подумали, что уже конец интервью, — шепоче прес-секретар. — Он всегда в конце звонит.

×