25-річного Владислава Контарчука знають у Полтаві, як молодого політика і завдяки його громадській діяльності. Незважаючи на молодий вік, є заступником голови та депутатом Київської районної в місті Полтава ради. На сьогодні Владислав вирішив балотуватися до Верховної Ради по 145‑му виборчому округу — Київський район міста Полтава, Котелевський і Полтавський райони. Його висувають об'єднані сили націоналістів — ВО "Свобода", Національний корпус, "Правий сектор", Українська добровольча армія, ОУН і КУН.
Народився кандидат у місті Полтава. Був активний учасник Революції гідності. У 21 рік без вагань і роздумів іде добровольцем на фронт стрільцем у батальйон "Січ". У 2013–2014 роках — голова Полтавської міської молодіжної організації ВГО "Українська Студентська Свобода".
Повернувшись із фронту до рідного міста, став захищати інтереси громади як депутат. Обраний на посаду заступника голови Київської районної у місті Полтаві ради, де працює досі.
У своїй програмі Владислав Контарчук зокрема акцентує увагу на тому, що Україна переживає на сьогодні кризу робітничих кадрів. Велика частина людей їде за кордон, а для підготовки нових спеціалістів немає умов. Загалом освітня галузь страждає через брак коштів. Особливо гостро проблема стоїть у галузі професійно-технічної освіти. Владислав Контарчук вважає, що профтехосвіту потрібно підтримувати, аби уникнути поглиблення кризи робітничих кадрів.
— Загрубіла система профтехосвіти, що дісталася нам із "совєцьких" часів і почасти не змінилася, може призвести до повного краху у світі, де щодня змінюються технології. Як освітнім закладам вижити і за якою формулою готувати конкурентні кадри?
2017-го понад мільйон робітничих вакансій не були закриті. Причина — відсутність достатньої кількості відповідних кадрів, низький рівень підготовки фахівців деяких спеціальностей і відтік спеціалістів за кордон, — говорить кандидат у народні депутати Владислав Контарчук.
В Україні майже 14 відсотків випускників шкіл здобувають професійну освіту, а інші бажають отримати вищу. Європейський досвід: 40 відсотків випускників ідуть отримувати професійну освіту. У Чехії, Хорватії, Австрії та Фінляндії цей відсоток сягає позначки 70 відсотків.
— Про підняття престижності профтехосвіти в нашій державі говорили багато, але слів замало. Потрібно провести дослідження запитів ринку й оптимізувати певні установи, необхідно оновлювати матеріально-технічні бази цих закладів. Система ПТО має бути зацікавлена в активнішій співпраці з працедавцями та реагувати на всі виклики ринку праці. Дієві заклади, що тримають руку на пульсі, завжди зможуть залучити додаткові інвестиції.
Що ж маємо нині? Міністерство освіти й науки розпочало 2016 року свою реформу з того, що майже 900 закладів профтехосвіти передало на фінансування обласним бюджетам. Звичайно, коштів для багатьох закладів недостатньо і це загрожує закриттям. Згодом, щоправда, міністерство почало спрямовувати субвенції з держбюджету на місця для модернізації закладів і зробило держзамовлення на певні спеціальності. Таке зниження фінансування представники відомства пояснили європейськими прикладами. Але профтехосвіту за кордоном активно підтримують об'єднання роботодавців, професійні спілки, створюють спеціальні фонди. Також прецеденти із прирівнюванням училищ до технікумів і коледжів законодавчо ще не врегульовані. Багато закладів перебувають у підвішеному стані, — продовжує.
Опікуватися профтехосвітою народні депутати-націоналісти почали задовго до розпуску Верховної Ради. Зокрема нардеп від ВО "Свобода Олександр Марченко після низки консультацій і обговорень з освітянами, членами ГО, профспілок зареєстрував у парламенті законопроект №8321 "Про фахову передвищу освіту". Проект документа отримав позитивний висновок науково-правової експертизи. Законопроект врегульовує кілька проблемних питань, але найголовніше — в ньому прописане фінансування фахової передвищої освіти за рахунок державного бюджету.
— Профтехосвіту держава має захищати, а не знищувати. Без якісних освітніх закладів криза робітничих кадрів катастрофічно поглиблюватиметься. Зрозуміло, що зміни не бувають легкі, але в реформах керуватися потрібно інтересами закладів, колективів і ринку, — додає кандидат у народні депутати.
Владислав Контарчук переконаний — до Верховної Ради мають потрапити молоді, креативні й надійні політики, які знають, що потрібно робити, аби молодь не тікала за кордон, а реалізовувалася на рідній землі
4 
35413
Коментарі