"Я проводила якусь страшенно важливу нараду, а мій чоловік сидів і чекав у приймальні. Годину, другу, третю, — написала у своєму блозі екс-прем"єрка 49-річна Юлія Тимошенко. — Нарешті не витримав і передав заяву: прошу розглянути можливість включення мене до виборчого списку БЮТ. Однак на заяві я написала: "Відмовити". І все, більше до цієї теми ми ніколи не поверталися".
Зі зміною влади від Тимошенко почали йти депутати. За чотири місяці — 23 із 156, яких вона провела до парламенту. Тиждень тому до провладної коаліції "Стабільність та реформи" приєднався президент Луганського університету ім. Шевченка Віталій Курило. На вибори він ішов під N8 у списку БЮТу. Кажуть, якби він цього не зробив, то його заклад об"єднали б зі Східноукраїнським національним університетом ім. Даля.
Першими, ще в березні, фракцію БЮТ покинули Геннадій Задирко — N111, Володимир Каплієнко — N148 та Віталій Барвіненко — N154. Всі вони близькі до колишнього міністра транспорту Йосипа Вінського, якого Тимошенко звільнила з посади.
Потім до коаліції подався Юрій Полунєєв — N91, один із розробників програми реформ "Український прорив", з якою Тимошенко йшла на останні парламентські вибори.
Пізніше фракцію БЮТу залишив Петро Кузьменко — N97, Олег Маліч — N120, Олег Черпіцький — N133, Ігор Савченко — N137 та Володимир Іваненко — N142. Кажуть, їх членство у коаліції має забезпечити стабільність бізнесу Богданові Губському, якого Тимошенко взяла, за її словами, на "перевиховання", відразу після помаранчевої революції.
N19 Валентин Зубов свій перехід пояснив тим, що "Тимошенко змінилася". За ним до коаліції подалися мільйонери Олександр Фельдман — N43 та Андрій Веревський — N44. Наступними стали Олександр Шепелєв — N55 та Іван Денькович — N115. Останній образився, що його змістили з посади голови львівської обласної "Батьківщини".
— Особняк під Києвом, у Кончі-Заспі, який Тимошенко нібито орендує, їй побудував кримінальний бізнес, — каже Денькович. — А броньований "мерседес" купив бізнесмен із Дніпропетровська, нардеп Гарегін Арутюнов.
Із кожним перебіжчиком зустрічався президент. І кожному щось пообіцяв
N77 Юрій Крук перейшов до коаліції, щоб зберегти бізнес — суднобудівні, страхові та готельні компанії в Одесі. Харків"ян Валерія Камчатного — N99 та Олега Геймана — N130 вважають діловими партнерами Фельдмана, і вони послідували за ним. Так само покинули екс-прем"єрку хмельничанин Олександр Буджерак — N98 і Євген Константинов — N124 із Донецька.
У червні до коаліції перейшли Микола Трайдук — N152 та Арнольд Радовець — N107.
Із першого дня існування коаліції свої підписи під угодою поставили "нунсівці" Олександр Омельченко — N13, Іван Плющ — N23, Володимир Поляченко — N32, Станіслав Довгий — N55 та Ігор Палиця — N68.
Першому нібито пообіцяли закрити справу, яку порушили після того, як він збив людину. У червні її справді закрили. Плющ ще до виборів агітував за коаліцію з Партією регіонів. Поляченко до депутатства очолював холдинг "Київміськбуд". Довгий начебто приєднався до "регіоналів", щоб нова влада не чіпала його сина Олеся, секретаря Київради. Палицю пов"язують із бізнес-групою Ігоря Коломойського "Приват".
Тоді ж у коаліцію пішов Юрій Бут — N61. Трохи згодом Сергій Василенко — N77, який до депутатства очолював міліцію Криму, і генерал-майор міліції Олександр Бобильов — N81. Його рекомендував Юрій Луценко.
У середині червня мільйонер Давид Жванія — N21 створив депутатську групу "Право вибору" й увійшов до коаліції ще з п"ятьма "нунсівцями": Віктором Шемчуком — N33, Олегом Новіковим — N45, Володимиром Марущенком — N65, Сергієм Харовським — N69 та Валерієм Борисовим — N71. Нібито з кожним перебіжчиком зустрічався особисто президент Віктор Янукович. І кожному щось пообіцяв.
— Була можливість отримати не казкову, проте круглу суму з помісячним додатковим утриманням. Плюс було обіцяно нарізати округ на майбутніх парламентських виборах із підтримкою влади й базовими витратами на кампанію, — каже один із "нунсівців", який не пристав на пропозицію "регіоналів".
— Переманюють не політиків, а народних депутатів, які використовують політику для своїх бізнесових чи посадових інтересів, — говорить директор Інституту глобальних стратегій 54-річний Вадим Карасьов. — Ці люди бачать, що Партія регіонів рухається в бік авторитарного режиму. У них виникає відчуття, що опозиція ніколи не повернеться до влади.
3 
1
Коментарі
32