"Віктор Ющенко майже щосуботи зранку приходить он у той павільйон, — розповідає "ГПУ" на вулиці продавець старовинних значків і показує на вхід до столичного Міжнародного виставкового центру на Броварському проспекті, 15. — У мене нічого не брав, бо скуповує лише старожитності — столи, стільці, крісла, ікони".
Своє прізвище й ім"я не називає. Лише шепоче, що й цього дня там чекають на президента.
Ухід на антикварний ярмарок коштує 20 грн. О дев"ятій ранку весь товар розкладений — у кого на столах, а в кого на ряднинах на підлозі. Є старовинні монети, ікони, одяг, посуд, прикраси, картини, книжки.
Продавець з Івано-Франківська пропонує купити дерев"яне сідло довоєнних часів за 1 тис. грн.
— У мене Віктор Ющенко таких п"ять штук купив, — вихваляє товар.
Називатися відмовляється. Розповідає, що торгує на цьому місці вже 10 років. Додає, що майже всі старовинні речі привезені з Польщі. Є багато копій справжніх виробів:
— От дивіться: оцей 100-річний пояс коштує 800 гривень, а його нова копія — 300. Але не всі продавці зізнаються, де справжній товар, а де копія.
Поруч інший продавець називається Анатолієм. Вихваляє червоні подерті крісла нібито XIX ст. Каже, що має їх три і продає по $550. А четверте, запевняє, нещодавно купив у нього Ющенко.
О 9.40 до зали у супроводі шести охоронців заходить глава держави. Троє інших охоронців йдуть на балкони і стежать звідти. Ющенко у чорних брюках і сірому піджаку зі шкіряними латками на ліктях. Починає похід із правого боку павільйону. Підходить до продавця Володимира із Кіровограда. Увесь антикваріат у того із Черкащини. Віктор Андрійович купує дерев"яного списа із різьбою за 100 грн. Потім присідає над ящиками з іржавим залізяччям майже 100-літньої давнини. Відбирає собі 14 предметів: гачки для хвірток, деталі від городнього інвентарю тощо. Продавець каже, що це буде йому в подарунок. Один з охоронців дістає великий зелений пакет, складає залізяччя туди.
— Подивіться, які є два гарні дерев"яні колеса до воза. Беріть — усього по 200 гривень! — припрошує президента.
Ющенко погоджується. Охоронець віддає продавцеві 500 грн. "ГПУ" Володимир розповідає, що, крім Ющенка, тим залізяччям майже ніхто не цікавиться, тому він часто дарує це президентові. Коштує воно від 5 до 20 грн.
Глава держави йде рядами далі. По дорозі відвідувачі просять сфотографуватися із ним. Він нікому не відмовляє. Хтось дає папірці з проханнями — президент проглядає і кладе до внутрішньої кишені піджака. Весь час носить із собою купленого спочатку дерев"яного списа.
О 9.40 у супроводі шести охоронців заходить президент
У іншого продавця купує ще залізних іржавих гачків на 100 грн. Підходить до літньої жінки на милицях, яка торгує антикваріатом із фарфору. Цілує у щоку, кілька хвилин перемовляється і йде далі.
— А чому президент у вас нічого не купив? — дивується жінка, яка спостерігала за їхнім спілкуванням.
— Я его знаю 14 лет и не вам меня судить! — суворо відказує та.
— Вікторе Андрійовичу, підходьте до нас! — вигукує продавчиня гуцульських килимків та скатертин. — Ось і такі є, такі.
Президент 10 хв. роздивляється їх, але нічого не купує. Жінка сідає на табуретку і насуплено дивиться вслід Ющенку. Він присідає біля товару сусіднього продавця. Роздивляється глиняні свистульки. Але теж не купує. Бачить далі шкіряну шлею на коня із дзвіночками.
— Це 1925–1927 роки. Із Гуцульщини, — розповідає власник і дзеленчить дзвіночками.
Ющенко роздивляється найбільший і дає знак охоронцеві розплатитися. Той відраховує 2 тис. грн. Усі купюри — по 100 грн. Охоронці спаковують куплене у пакети.
У іншому ряду президент присідає над дерев"яними картинами. На них — вирізьблені мертві птахи. За одну таку композицію охоронець президента відраховує власнику 1,5 тис. грн.
5 
1
Коментарі
3