Директора Національного антикорупційного бюро обирали три місяці. Заявки подали 186 кандидатів. У другий тур комісія відібрала 21 претендента. Потім залишили чотирьох. Їх перевіряла Служба безпеки, міліція та податкова. Після того комісія рекомендувала президенту двох — Артема Ситника й Миколу Сірого.
— У нас не було ідеальних кандидатів, — каже член комісії журналіст 38-річний Юрій Бутусов. — Президент обрав Ситника. Певне, своє зіграв фактор молодості.
Що очікувати від нього?
— Сьогодні Ситник — міністр без портфеля і навіть без кабінету. У нього немає досвіду побудови управлінської структури та розслідування справ національного масштабу. Його мали два кандидати — Матіос і Сакварелідзе (заступники генпрокурора — "ГПУ"). Але вони не потрапили до фіналу. Може, перевага Ситника саме в тому, що ніколи не працював на такому рівні.
Що він має зробити насамперед?
— Розробити стратегію й налагодити взаємодію з усіма структурами, які можуть йому допомогти, передусім громадськими.
Ситник буде реальним борцем із корупцією?
— Важко сказати. По-перше, буде ще один конкурс — обрання спеціального незалежного прокурора бюро. По-друге, потрібно сформувати апарат. Ситник повинен набрати інформації, проаналізувати її, зрозуміти, яке місце займає у системі влади та суспільстві.
Коли побачимо перші результати роботи?
— Структура запрацює місяців через три. Реальні результати можуть бути десь наприкінці року.
Чи не стане Антикорупційне бюро інструментом політичної боротьби?
— Можуть тиснути, і це буде перевіркою для його керівника. Якщо Ситник боєць — витримає. Крім суспільства, він нікому нічим не зобов'язаний.
Коментарі