вівторок, 15 жовтня 2013 05:00

"Стидно, що у нас живе президент і немає дитячого садка"

—?Коли Янукович був прем'єром, перекривали дорогу чуть лі не за полчаса. Ця проблема була постоянно. Міліція все перекриє, а він тільки проснувся, — усміхається сільський голова Нових Петрівців 32-річний Радіон Старенький. Тут, за 12 км від Києва, у резиденції ­"Межигір'я" живе глава держави.

О 7.30 у середу Радіон Миколайович сидить у робочому кабінеті в Будинку культури. Сільська рада перебралася сюди торік, доки в її приміщеннях роблять ремонт і добудовують третій поверх. Під стінами та столами розкладені теки з документами. На комоді — грамоти, медалі, кубок місцевого футбольного клубу "Межигір'я", три ікони й коробка з-під чеської горілки "Бехеровка". За спиною — ящик із-під вина.

—?Приходжу на роботу й першим ділом дивлюся у блокнот, — показує записник. — Тут всі іменинники — працівники, депутати. Ось, у суботу, день народження у ветерана Петра Галицького, якому 90 років. Із секретарем поїдемо вітати. Дамо 200 гривень і продуктовий пайок.

—?Радіон Миколайович, що мені робить? — зазирає в кабінет 38-річна Ольга Шуліка. Із-під чорної кепки видно темне волосся до плечей. Працює хатньою робітницею. — У мене ж ні землі, нічого. Я — пятий рєбьонок в сємьє, тепер бомжом оставаться? Двоє дєток — мальчик і дєвочка. Мужа нема. Живу в одной комнатє з мамой. Президент же в сєлє живьот.

—?Ми не можемо кожну сім'ю забезпечити земельними ділянками. Земля — не резинова. Вільної немає. Вся у приватній власності.

Заходить помічник. Дає документи.

—?Моїй сємьє нужна помощ. Давайте напишу заявлєніє на президента. Пусть благодійний фонд виділить какую-то однокомнатну ­квартиру.

—?Немає такого фонду, — сільський голова хапається за голову.

—?Садіка нєту, — продовжує Ольга Шуліка. — Як пойти на роботу? І вообще, єслі у нас президент живьот, то нада, шоб помагали таким, як я.

Старенький відправляє жінку до землевпорядника.

—?Стидно, що в нас живе президент і немає дитячого садка, — каже й виходить у коридор. На прийом більше нікого немає. — Ходімте, покажу відремонтовану церкву.

Із головою та його помічником Іваном ідемо через дорогу. Навпроти — огороджена парканом 103-річна Свято-Покровська церква. Три роки тому тут замінили вікна, фасад, пофарбували покрівлю і хрести. Днями повісили батареї. Робітники кладуть на підлогу бежеву плитку з візерунком. Буде з підігрівом.

—?Профінансував депутат Ярослав Москаленко, — говорить голова.

На вході біля дверей у чорній рясі зустрічає отець Віктор. Він є депутатом сільради.

—?Якщо тут був би поганий батюшка, ми йому не помагали б, — сміється Старенький.

—?До нас Віктор Федорович колись заходив. Два рази тут був. Ще прем'єром, — каже отець Віктор.

—?Без прєдупріждєнія? — уточнює голова.

—?Да. Зайшов, а охрана тут бігає, — усміхається отець Віктор.

Радіон Старенький підходить до вікон, перевіряє, чи гріють батареї. Між проходом — будівельне сміття.

О 10. 00 сідає за кермо чорного "Мітцубісі Лансера". Поруч — помічник. Їдемо центральною вул. Леніна 60 км/год. Тут дво- і триповерхові будинки, узбіччя чисті. На дорозі видно відремонтовані ями.

—?Ось непокошено. Ну чого ти не покосиш біля свого двора? — обурюється. — Хтось і квітки посадить, а хтось висипле мусор — і лежить годами.

—?Минулого тижня косили, — каже помічник.

Біля воріт однієї з хат стоїть причіп від фури, за 100 м на повороті — ще один.

—?Я йому сказав прибрати, — сільський голова зупиняє авто. Йде до подвір'я. Із будинку виходить чоловік у синіх брудних кальсонах і потертій куфайці. Курить.

—?Прибираєш сьогодні? — запитує голова.

—?Сьогодні нє. А шо — мішає?

—?Це ж тобі не стоянка. Треба цивілізовано ставити кудись.

—?На стоянці нєльзя ремонтіровать.

—?Хлопці, думайте. Давайте так, щоб вона тут не стояла, — Радіон Миколайович сідає за кермо.

Повертаємося в сільраду. Старенький кип'ятить воду в чайнику. Пригощає чаєм, бутербродами і тортом "Празький". З'їдає шматок.

—?Найчастіше приходять люди і жаліються на сусідів, — розказує. — То дерево на забор похилилося, то вода тече від сусідів у погріб. Розпочав таку практику: говорити із сусідами у них дома.

О 13.00 до кабінету заходить жінка з довгим манікюром. Тримає документи.

—?Можна на мінутку? Треба написать, що вона до сільради звертається в неадекватному стані із нецензурними словами. Можете?

Старенький читає і підписує.

—?Ніяк не можуть помістити хвору бабусю у психушку, — пояснює. — Нас тут тероризує. Приходить, матюки жене. Онучці не дає жизні, виганяє з хати. Вся вулиця молиться, щоб вона не вернулася.

За годину на прийом приходить 62-річна Марія Письменна. Не місцева, просить виділити безкоштовно землю.

—?Люди хочуть, щоб їм дали надію, — пояснює Радіон Миколайович. — Але обманювати не можу. Комунізм закінчився.

За 2 год. з'являється ще одна відвідувачка.

О 16.00 у коридорі нікого немає. О 19.00 Старенький їде додому.

У Нових Петрівцях живуть лідер фракції "Батьківщина" Арсеній Яценюк, позафракційний нардеп Анжеліка Лабунська. Населення — 8,5 тис., за офіційними даними. Та насправді удвічі більше. Сотка землі коштує від $7 до $20 тис.

Радіона Старенького сільським головою обрали вдруге. Родом він із Нових Петрівців.

Зараз ви читаєте новину «"Стидно, що у нас живе президент і немає дитячого садка"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути