"Поставив завдання наступного року скоротити на 10 відсотків видатки на утримання чиновників. А зекономлені кошти направити на соціально важливі статті. Скорочення не має торкнутися учителів і лікарів", — пише президент 41-річний Володимир Зеленський у "Фейсбуку" 25 жовтня.
Із членами Кабінету міністрів, прем'єр-міністром Олексієм Гончаруком провів нараду щодо державного бюджету-2020. Його має ухвалити Верховна Рада у другому читанні. А потім — затвердити президент.
У проекті держбюджету немає окремої статті на утримання чиновників. До прикладу, на апарат Верховної Ради передбачено 1,9 млрд грн, із яких на оплату праці — 1,1 млрд. На апарат Держуправління справами — 2,4 млрд грн і понад 1 млрд відповідно. Секретаріат Кабінету міністрів — понад 1 млрд і 482 млн. На роботу облдержадміністрацій у 24 областях заклали понад 7 млрд.
На 30 червня цьогоріч в Україні працювали 209 141 державний службовець.
— Зменшити витрати на чиновників і збільшити соціальні програми — це цілковитий популізм, — каже економіст Володимир Дубровський, 57 років.
— Частка грошей на держапарат у структурі бюджету (доходи заплановані в розмірі 1,079 трлн грн, видатки — 1,170 трлн. — ГПУ) — цифри невеликі. А 10 відсотків — це взагалі мізер. Отримувач субсидії чи пенсії цього не відчує. А от якість державного управління може постраждати. І це позначиться на всіх громадянах. Влада цього не розуміє. Пересічній людині здається, що таке рішення добре для неї.
Чиновники мають отримувати високі зарплати. Дешевий бюрократ дорого коштує суспільству. Навіть якщо не братиме хабарів, то зі своєю низькою кваліфікацією наробить такого, що всім буде непереливки. Треба скорочувати не видатки, а функції чиновників.
Уряд мав би скоротити субсидії підприємствам. Бо підтримувати певних приватних осіб коштом платників податків — це грабіж. Треба скорочувати витрати на утримання прокуратури, поліції. Підвищувати їхню ефективність і скорочувати штат.
Президент укотре дає доручення уряду. Наслідує погану практику старих часів. Ще один популізм. Бо в нас парламентсько-президентська республіка.
— Реформа державного сектору вже відбувається. Запровадили конкурси на високі посади, — говорить політолог 60-річний Володимир Фесенко.
— Але скорочення кількості чиновників — це не реформа. Швидше обмежують масштаби держслужби, що має здатність розростатися. Усе залежить від того, як це робитимуть. Наша система державного управління застаріла. Тому, коли міністр Кабінету міністрів скорочує "канцелярщину" — паперовий документообіг, тоді можна щонайменше скоротити кілька відсотків чиновників. Зменшили кількість міністерств із 19 до 15. За рахунок цього теж можна скоротити функції, що дублюються в центральному апараті виконавчої влади і на місцях. Головне, не перегинати палку: сказав президент 10 відсотків — а давайте перевиконаємо план. Не можна кидати людей напризволяще. У кожному міністерстві, державній інституції є професійні кадри, на яких тримається робота. Таких треба зберегти.
2 
1
Коментарі