Ексклюзиви
Пʼятниця, 20 червня 2014 07:00

"Поїдете на екскурсію в "Донецьку народну республіку". У залізній клітці"
2

Заступник голови Дніпропетровської обласної держадміністрації Борис Філатов: ”Ще раніше недоумкам із минулої влади я казав: ”Вас винесуть вперед ногами. І не тому, що мені так здається, а тому, що я спілкуюся з таксистами й будівельниками”
Фото: ФОТО: ОЛЬГА КАМЄНЄВА
Байкер з дніпропетровського клубу ”Ангел” разом з подружкою на відкритті сезону 2014 року. Цього дня дівчата одягли на захід вишиванки та віночки, а деякі чоловіки — козацькі шапки

На зустріч із 42-річним Борисом Філатовим, заступником із внутрішньої політики голови Дніпропетровської облдержадміністрації Ігоря Коломойського, у його приймальні чекаємо хвилин 20. Він розмовляє з місцевими бізнесменами. Охоронець просить залишити особисті речі — вхід до кабінету чиновника з рюкзаками та сумками заборонений.

— О мерах безопасности здесь мы говорить не будем. Для чего? Чтобы вы потом написали об этом в газетах? А тот, кому это важно, прочел? Давайте по сути, — пропонує Філатов, спираючись на стінку чорного шкіряного крісла.

На столі, окрім тек і паперів, — попільниця, 0,25л мінералки "Боржомі" у скляній пляшці.

Розмовляємо російською.

Чого чекаєте від нового президента?

— Широкої амністії, місцевих виборів і децентралізації. Не один раз говорив із паном Гройсманом (міністр регіонального розвитку Володимир Гройсман. — "ГПУ") і бачу: центральна влада теж на це щиро налаштована. Усі ці розмови, що "Донбас годує Україну"… ­Дніпропетровщина годує Україну, за великим рахунком (область торік перерахувала до Держбюджету 15,03 млрд грн, отримала назад 8,85 млрд. Донецька обл. перерахувала 3,85 млрд грн, а отримала 13,09 млрд. — "ГПУ"). Тому ми, як ніхто інший, зацікавлені в децентралізації влади. Далі треба переформатувати політичне поле, мають відбутися вибори в місцеві ради.

Дуже багато всяких домислів, що в нас тут своє феодальне князівство. Дурниця. Ми сидимо тут цілими днями й от чим займаємося, — бере карту Дніпропетровської області. По її кордонах червоними колами обведені блокпости. — Де які блокпости посилити, де прибрати, де передислокувати. Реально поки що про майбутню владу ніхто навіть не задумується. Вирішуємо тактичні завдання. Але, справді, до мене щодня приходять люди і кажуть: "Так коли вже будуть вибори і коли ви нас очолите?" От із Кривого Рогу приїжджали уламки партії "Сильна Україна".

Хотіли зробити вас своїм обличчям?

— Не знаю, що вони хотіли. Перше питання було таке: "Що ви думаєте з приводу майбутнього?" Реально ця затребуваність дуже сильна. У мене ж багато тут людей буває. Але ніхто не придумує партію Коломойського чи ще когось, і не думає нікуди приєднуватися. Ми це навіть не обговорюємо. Займаємося податками, медичним забезпеченням, продуктами. Масу питань намагаємося вирішувати в поточному режимі, щоб не було дестабілізації. Можливо, тому ми і є прикладом для всієї країни. Бо працюємо по 20 годин на добу. А там — побачимо.

Можна досягнути компромісу з Путіним?

— Моя точка зору, етнічного росіянина: Росія — це країна, яка ніколи не нажереться. Путін не заспокоїться навіть в силу своїх психологічних і ментальних якостей. Він створив телевізор, у який сам тепер і повірив. Україна зараз нагадує Ізраїль 1948 року. Коли в нас, умовно, на десятеро солдатів — три автомати, а з усіх боків атакують озброєні банди. Тільки в Ізраїлі це були араби, які щодня нападали на єврейські поселення. У нас є і свій Сектор Гази — Крим, через який продовжуватимуться провокації. Треба відгороджуватися 4-метровою огорожею.

Нам звідси здається, що в Ізраїлі — всі євреї. Але насправді ця країна — велике клаптикове покривало. Ідеш, а назустріч — негр. Питаєш: "Що таке?". Відповідають: "Вони — з Ефіопії, прийняли юдаїзм ще при цариці Савській". І тут же зустрічаєш блакитноокого блондина, іммігранта з Німеччини. І він теж — єврей. Євреї, які емігрували з Грузії, і євреї, які прибули з Ємена, ніколи не знайдуть спільної мови між собою. З усього світу там зібралися люди, але гіперцінністю для них є існування самої країни Ізраїль. Те, що стосується суверенітету, цілісності й незалежності країни — відкидає одразу всі протиріччя. В ізраїльтян є гіпермета — це їхня держава. І нам треба вчитися цього в них. Ми можемо говорити будь-якими мовами, ходити до різних церков й одне одного не любити, але в нас є одна країна.

На своїй посаді ви стежите за цінами, контролюєте житлово-комунальне господарство, багато зустрічаєтеся з людьми. Не нудно цим займатися?

— Коли зайшов у цей кабінет і мені понесли всі ці документи, — показує на стос паперів на робочому столі, — сидів і думав: Господи, навіщо я сюди прийшов? Але втягнувся. Що робити? Батьківщина сказала "треба". В один момент розумієш: якщо не ти, то хто? Ми добре відчуваємо відповідальність — і за область, і за країну. Тому маємо підставити їй плече. Коли на Сході все це неподобство заспокоїться — можна буде подумати і про відпустку, і про те, як перейти в іншу іпостась.

Ми змогли створити команду. У нас щодня — оперативна губернаторська планірка: обговорюємо всі питання, розкидаємо їх, хто що має вирішувати. Тому коли говорю про ЖКГ, про ціни на продукти, я не займаюся цим особисто. Цим займаємося всі ми. Ми одночасно в колективній роботі — і отримуємо колективний результат. Також мій напрям: громадські організації, політичні партії. Ми дуже достойно провели президентські вибори. Не було жодного підкупу чи адміністративного тиску — вперше за всю історію українських виборів. Люди як хотіли, так і голосували.

У нашій корумпованій державі складно повірити в щирість намірів "підставити плече". Є якась вигода?

— Ніякої. На цьому місці крали мільйони, ми ж тільки докладаємо. Я в себе в офісі не був три місяці. Добре, що наш бізнес — торгові центри — не вимагає оперативного управління. Маємо керуючого партнера, якому передали всі права після того, як пішли на держслужбу.

Проблем тут дуже багато. Коли сидиш у броньованому "Мерседесі" чи у приватному вертольоті — ясно, що не бачиш усього горя. Тут по-іншому. На цій роботі є речі, які не можна виразити в грошах. Коли допомагаєш чимсь, вирішуєш чиюсь проблему — люди вдячні. А це багато коштує в моральному аспекті. Зараз у суспільстві — психоемоційний вибух: у зв'язку з війною, з економічними проблемами, колосальною пропагандою з боку Москви. Жодна нормальна психіка цього не витримає. Не розумію, як це витримую я.

Земляки мільярдери Віктор Пінчук чи Сергій Тігіпко якось допомагають вам, команді Коломойського?

— З одним із чоловіків, якого ви назвали, у нас була розмова. Кажемо: "Ну ось, дивіться, є батальйон "Дніпро-1", є фонд допомоги жертвам антитерористичної операції. Допоможіть". Відповідає: "Не хочемо, бо таким чином ми капіталізуємо ваше ім'я". — "У сенсі? Це ж не нам, це — на захист". Каже: "Ваша активність має зворотний ефект. Ви дратуєте сепаратистів". Це називається "відкупитися від власної совісті". Люди придумують неймовірні історії, домішують туди особисті образи, небажання щось робити, жадібність — не знаю, що ще. При тому в них — усе добре: діти тут вчаться, мають бізнес.

Просив і місцевих підприємців перерахувати гроші у фонд батальйону "Дніпро-1". Спершу відповідали, що тепер — складно. Я їм: "Дивіться, зараз виїжджає машина, і ви поїдете на екскурсію в "Донецьку народну республіку". У залізній клітці. І подивитесь, як там з інвестиційним кліматом". Дуже добре допомогло.

Чому на Донбасі не змогли переломити ситуацію. Адже там теж є впливові люди.

— Ми в Дніпрі одразу зайняли відверту проукраїнську позицію й не намагалися отримати якісь преференції від уряду в Києві. На відміну від сусідніх місцевих еліт, не називатиму прізвищ, не намагалися одним задом всидіти на двох стільцях. А вони хотіли собі приготувати смачну вечерю, шашлик, а в результаті спалили власний будинок. Випустили джина, якого назад не змогли загнати. Дніпропетровськ — не Донецьк. Ми тут об'єднали навколо себе нормальні сили.

Ви перестали носити годинник за 50 тисяч доларів. Посада змушує бути простішим?

— Коли приходять люди і вимолюють пару гривень, а в мене годинник за 50 тисяч — це неправильно. Але я ще раніше недоумкам із минулої влади казав: "Вас винесуть вперед ногами. І не тому, що мені так здається, а тому, що я спілкуюся з таксистами й будівельниками".

2,5 тонни харчів українським солдатам зібрали за два дні дніпропетровці. Збір продуктів провели волонтери акції "Допоможи українській армії" біля чотирьох великих торгових центрів Дніпропетровська. Відвідувачам центру пропонують придбати щось і армійцям. Кажуть, люди купують усе — від капусти до сковорідок. Щочетверга зібране передаватимуть на фронт.

У минулі вихідні Дніпропетровськ оплакував десантників, загиблих у підбитому над Луганськом літаку. Із 49 загиблих 32— дніпропетровці. Жалоба в місті триватиме до 27 червня.

Об'їздив мотоциклом понад 50 країн

Борис Філатов майже все життя прожив у Дніпропетровську. 1993-го з відзнакою закінчив місцевий університет одразу за двома спеціальностями — право­знавство й історія. Займався викладацькою й науковою роботою. Захистив кандидатську ­дисертацію, у 21 рік ставши наймолодшим кандидатом юридичних наук в Україні.

2000-го Філатов отримує ліцензію на адвокатську діяльність. Одразу починає співпрацю з групою "Приват", відстоюючи її сторону в боротьбі за різні підприємства. Діяв і в інтересах інших бізнес-груп. 2005 року став офіційним доларовим мільйонером.

Після цього відходить від активної адвокатської діяльності, захоплюється журналістикою й подорожами. Протягом п'яти років на місцевому телебаченні вів програму "Губернські хроніки" — про роботу й життя місцевої еліти. Як мандрівник побував у понад півсотні країн, об'їздив Азію, Західну Європу, Північну Америку, країни колишньої Югославії, Африку. Про кожну з подорожей зняв документальні фільми.

Борис Філатов захоплюється історією, етнографією та культурою Японії. Має велику колекцію японських статуеток нецке.

2011 року заплатив $200 тис. за можливість облетіти земну кулю на суборбітальному човні "Вірджин Гелектік", таким чином 5 хв. побути в невагомості. Політ має відбутися цьогоріч.

Одружений, має доньку.

Зараз ви читаєте новину «"Поїдете на екскурсію в "Донецьку народну республіку". У залізній клітці"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

13

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі