Конгрес українських націоналістів у Відні розпочався 28 січня 1929-го. У ньому брали участь 16 вихідців із Галичини та 14 наддніпрянців. Більшість із них жили в Австрії, Бельгії, Німеччині, Франції, Чехословаччині та вільному місті Данциг – нині Гданську.
"Ми одержали паспорти, позичені від місцевих українських студентів у Празі, - згадує як добирався на конгрес зі Львова публіцист Степан Ленкавський. - Конспіративно нас повідомили, що конґрес відбудеться у Відні. У поїзді сиділи незнайомі нам учасники конґресу з Чехії та голосно розмовляли українською. Говорили не лише про місцеві побутові справи й своїх знайомих, але також на політичні теми. Дехто мав явно причеплені українські відзнаки - тризуб, хрест УГА, відзнаку Леґії Українських націоналістів".
У Відні розташовуються в невеликому готелі на вулиці Канта. Частина запрошених не встигає приїхати через проблеми з візами. Делегатам радять без потреби до міста не виходити, триматися групами не більше 2-3 осіб та уникати розмов на вулиці чи в коридорах. Спочатку всі харчуються в кімнатах, де відбуваються наради. Потім двічі на день ходять невеликими групами до ресторану.
Слухають доповіді та протягом 3 днів працюють у комісіях: ідеологічній, соціально-економічній, військовій, політичній, культурно-освітній та організаційній.
Під час одного із засідань залом передають привітальну картку і пропонують підписати.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дискусії переплітав дотепами і цитатами зі Святого Письма - що розповідали друзі про Бандеру
"Це було кричуще переступлення засади конспірації. Але картка починалася підписами полковника Коновальця і членів президії конгресу. Я не знав, що робити. Мовчки підсунув її Охримовичу. Він пішов з нею в інший бік залу радитися з Барановським (Ярослав Барановський - представник УВО з Галичини. – Gazeta.ua), - згадував Степан Ленкавський. - Поки він повернувся, я рішився підписати. Подумав, що ми виглядаємо смішно, коли переборщуємо конспірацією там, де сам Полковник не вважає цього за необережність. Охримович шепнув мені, що Славко каже, що це недобре. Бо ми не на прогульці в горах, щоб слати привіти. Але коли Полковник підписав, то картка не буде послана поштою та йде в певні руки. Ми підписали і передали далі. Картка обійшла всіх і дійшла до президіяльного столу. Там у когось застрягла. Під час дальших дискусій закружляла друга привітальна картка, яку ми автоматично попідписували".
Потім приймають організаційний статут, яким офіційно створюють Організацію українських націоналістів. Головою обирають колишнього командира січових стрільців Євгена Коновальця.
Завершують виконанням "Ще не вмерла Україна". Учасників просять не розходитися і зачекати фотографа, щоб зробити спільний знімок. Деякі делегати згадують за конспірацію та відмовляються. Але їх переконують, що фотограф надійний, а світлина потрібна для архіву.
Більше про створення ОУН читайте у журналі "Країна" №3 (453) за 24 січня 2019-го.
У Львові помер 98-річний Омелян Коваль, один із лідерів Організації українських націоналістів (бандерівське крило), в'язень нацистського табору Аушвіц.
Омелян Коваль народився 4 лютого 1920-го в селі Рахиня Долинського району Івано-Франківської області. Приєднався до ОУН 1938-го під псевдонімом "Дем'ян", був у проводі організації.
2 
1
Коментарі