— Звернемося до наглядової ради "Нафтогаз Україна". Щоб вони запропонували новий контракт із менеджментом, який передбачатиме нормальні ринкові заробітні плати й нагороди за конкретні успіхи, — говорить прем'єр-міністр 40-річний Володимир Гройсман 16 січня.
22 березня закінчується 5-річний контракт із головою Нафтогазу Андрієм Коболєвим.
2017-го управлінцям компанії — шістьом членам правління і дев'ятьом директорам — виплатили 214 млн грн зарплат і премій. Це у 2,5 разу більше, ніж 2016-го.
Торік Коболєву заплатили $7,9 млн премії — 207 млн грн — за перемогу Нафтогазу над російським Газпромом у Стокгольмському арбітражному суді (росіяни мають сплатити Україні штраф у $4,6 млрд. — ГПУ). Гроші перерахував до США матері.
Комерційний директор компанії Юрій Вітренко отримав $6 млн — 130 млн грн — премії.
— Моя заробітна плата визначається постановою Кабінету міністрів. Дивно, коли прем'єр-міністр її не скасовує, але вимагає перегляду, — говорить голова Нафтогазу.
— Коболєв — найманий менеджер однієї з найбільших компаній у Європі. Зарплати і премії такого рівня — нормальна практика. Це як футболіст із високим гонораром. Якщо їх не отримуватиме, піде працювати туди, де платять більше, — говорить економіст 56-річний Володимир Дубровський.
— Від мільярдів доларів, які заощадив для країни, Коболєв може отримати кілька мільйонів. Але на фоні підвищення цін на газ і низьких заробітків це дратує людей. Нинішня команда Нафтогазу найкраща за всі попередні. Але треба з'ясувати, наскільки прибуток зріс саме завдяки керівництву. Чи це наслідок того, що вартість газу стала ринковою (із 1 листопада 2018 року ціна на газ для населення в Україні зросла на 23,5%. Один кубічний метр коштує 8,55 грн. — ГПУ)?
Інша проблема — чиновники не мають достойних зарплат. Отримують гроші у конвертах. Із корупційних доходів одні платять іншим. Наприклад, за рахунок державних закупівель.
— Прем'єр Гройсман хотів би, щоб Коболєва замінили. Хоче мати більший вплив на Нафтогаз. Тому поставив питання про зарплати. Рішення про їхній розмір — законне, але несправедливе, — каже політолог Вадим Карасьов, 62 роки.
— Коболєв має шанс залишитися на посаді. Його добре сприймають західні партнери, міжнародні фінансові установи. Наглядова рада, де є міжнародні учасники, теж задоволена його роботою. Тут не все вирішує Кабмін.
Перебування його на посаді пов'язане з газотранспортними потоками, платоспроможністю країни. Ці питання вирішує не тільки президент і прем'єр. Радити може Міжнародний валютний фонд. Нафтогаз — державна акціонерна компанія, але фактично вона перебуває на достатньо великій дистанції від Кабміну.
Навряд чи Коболєв піде в політику. Швидше претендуватиме на посаду у виконавчій владі.
Рішення про оплату праці у таких компаніях, як Нафтогаз, приймають наглядові ради. Там працюють міжнародні експерти, спеціалісти, які керуються західним досвідом. Коболєв поводиться як незалежна особа. При цьому не завжди дослухається до прем'єра.
4 
35413
Коментарі