— Подаю заяву про відставку президенту України. І ви в парламенті маєте розглянути це питання, — каже з трибуни Верховної Ради генпрокурор 53-річний Юрій Луценко 6 листопада.
У цей день правоохоронці звітували про справу вбивства 33-річної Катерини Гандзюк. Була радницею міського голови Херсона й виконувачкою обов'язків керуючої справами виконкому. 31 липня її облили кислотою біля будинку в Херсоні. 4 листопада померла в лікарні.
Верховна Рада не підтримала відставку. "За" проголосували 38 із 332 зареєстрованих депутатів.
Юрій Луценко очолив Генеральну прокуратуру позаторік у травні. До цього був головою фракції "Блок Петра Порошенка". Ішов другим у партійному списку на парламентських виборах 2014 року.
— Луценко прагне відгородитися від негативу влади, — говорить політолог 30-річний Микола Давидюк. — І дистанціюватися від того, що не посадили жодного соратника Януковича.
Намагається створити платформу для участі в парламентських виборах. Луценко не матиме жорстких зобов'язань. Крім того, що не повинен грати проти Порошенка в президентській кампанії. Між ними зберігається субординація і командний інстинкт. Вони пливуть в одному човні — куми, друзі.
Чи справді генпрокурор зібрав речі на своєму столі? Ні. З посади піде після виборів президента.
5 
35413
Коментарі