Селище Голованівськ на Кіровоградщині — за 180 км на захід від обласного центру. Про нього заговорили, коли 2009 року тодішній нардеп-"бютівець" Віктор Лозінський розстріляв селянина Валерія Олійника.
Голованівськ — центр виборчого округу №101. Тут два фаворити виборчих перегонів. Це колишня лідерка Народно-демократичної партії самовисуванка 47-річна Людмила Супрун та гендиректор товариства "Метсервісгруп", "регіонал" 41-річний Віталій Грушевський. Загалом є 11 кандидатів.
На площі неподалік райдержадміністрації стоїть намет Партії регіонів. За кілька метрів — "Батьківщини". Дошка оголошень щільно заклеєна агітками. Половину майдану займають зображення Віталія Грушевського. Поряд із фото кандидата — напис "Єдина команда" та номер телефону гарячої лінії голови облдержадміністрації Сергія Ларіна. Їх наклеїли поверх плакатів Людмили Супрун.
О 9.30 до намету "Батьківщини" підходять двоє літніх жінок.
— Учора по телевізору показували, що землю в селах будуть продавати іностранцям, — каже одна й бере газету. — Ті куплять трохи, а потім і до наших городів доберуться. Не докажеш, шо то твій.
До шатра "Регіонів" вишиковується черга з чотирьох людей. Розбирають ручки із логотипом політсили.
— Я вам скажу так: "Регіони" точно виграють, — голосно говорить агітаторка Віра Лісова. — Грушевський має найбільший рейтинг, усім помагає. Школу відремонтірував, а лікарня яка! Як то воно називається?
— Перетинальний центр, — підказує партнерка.
— Да-да. На другому місці в області. Краще тільки в Кіровограді.
До намету підходить 43-річний Олег Підлипний. На ньому голубі джинси та чорна олімпійка. Бажає підписатися на підтримку Партії регіонів.
— Грушевський мені недавно поміг. Дочка лежить у Києві в Охматдиті (медзаклад для матерів та дітей. — "ГПУ"). Підказали, що перед виборами депутати гроші роздають. Пішов до Грушевського. Попросив 1000 гривень. Він дав.
Запитую, що агітаторки думають про основного конкурента Грушевського — Людмилу Супрун.
— Вона починала займатися політикою в Голованівську. Дорогу відремонтувала, — відказує Віра Лісова.
Віталій Грушевський прописаний у селищі Побузьке за 32 км від Голованівська. Працює гендиректором підприємства з виготовлення поліпропіленових тканин. За декларацією про доходи, торік заробив 41 тис. 330 грн.
У центрі селища працює продуктовий ринок. Через дорогу кілька магазинів. За прилавком з автомобільним начинням обідає 48-річна Любов Федорівна. Із пакета дістає бутерброд і помідор.
— Я Грушевського особисто не бачила. Усе дізнаюся з газет. Пишуть, що всім помагає. Де живе, не знаю. Говорять, не тут. Не пригадаю, як те село називається. Ви попитайте в людей на базарі.
На вході до ринку вологими серветками та скляними банками торгує жінка років 50. Називатися не хоче.
— Я про вибори краще буду мовчати. Не ті часи, шоб говорити. Грушевського вам треба шукати біля дач. Там у нього приймальня. Ви побачите, той будинок виділяється, бо ще новий. Гарний такий, жовтого кольору, — пояснює продавщиця.
За півкілометра від базару видно 5-поверхову офісну новобудову. Заходжу до першого під'їзду. Двері ліворуч відчинені. За столом у вітальні сидить секретарка. У сусідній кімнаті працівник прес-служби та ще двоє працівників штабу.
— Так, це приймальня Віталія Анатолійовича. Але його зараз нема, — каже секретарка.
На запитання, де мешкає кандидат, відказує, що в цьому ж будинку, двома поверхами вище.
— А ви що, не читали його декларації? Там усе зазначено, — говорить журналістка. Просить надіслати їй на електронну пошту список запитань.
Виходжу з офісу та піднімаюся на другий поверх. У замку нових дверей стирчить ключ. До третього поверху не встигаю дійти, бо чоловік із приймальні просить не фотографувати приміщення.
Із гаража за будинком виходить хлопець. Зачиняє двері.
— Я не чув, що тут Грушевський живе.
Від магазину напівфабрикатів у Голованівську додому повертається жінка років 30. Каже, що може розказати про "регіоналів", відмовляється назватися.
— Учора зі школи повернувся мій син. Із плачем розказав, що вчителька накричала, бо забув удома лінійку, яку подарували на 1 вересня від Партії регіонів. Супрун дала зошити. Правда, на них нічого не написано. Тільки всередині був буклет із її фотографією.
Школа №1 — у центрі селища.
— Справді, нам на 1 вересня від Партії регіонів прийшли лінійки та олівці, — говорить директор Ольга Томашевська, 45 років. — Людмила Супрун подарувала зошити. Напевно, це не тільки нам зробили такі подарунки. Нікого нічого носити не заставляємо. У нас демократія. Віталій Грушевський минулого року подарував школі сертифікат на п'ять дощок, купив комп'ютери.
1 
1
Коментарі