— Україна — велика аграрна держава. Не може зосереджуватися на одній економічній моделі. Оптимальним буде існування агрохолдингів, які спеціалізуються на зернових та олійних культурах, і фермерських господарств, що вирощують нішеву продукцію, овочі, займаються рільництвом, — каже економіст Борис Кушнірук, 54 роки.
— Перших влаштовує довгострокова оренда. Другим необхідне право власності на землю. Якщо вирощуєш сад, він починає плодоносити за сім-вісім років. Якщо виготовляєш сири, то потрібні площі для випасання худоби. Вкладати гроші в крапельне зрошування на чужій землі теж не буде сенсу. Обмеження, що землю можуть купувати лише фермери, я подовжив би років на 10. Щоб сформувати прошарок із сотень тисяч середніх підприємців. Також для цього потрібен доступ до кредитів із низькою відсотковою ставкою й на довгі строки. Програми підтримки від держави мають включати страхування фермерських господарств та допомагати організовувати переробку їхньої продукції ними ж або в коопераціях. Має бути державна програма розвитку і виробництва аграрної техніки, яка працює на невеликих площах.
На першому етапі встановлюють обмеження на державні землі. А їх треба було продавати в першу чергу фермерам. Людина, яка має пай, не погодиться, щоб їй повертали гроші за нього 30 років із 2 процентами. Держава це може собі дозволити за прозорим механізмом через Земельний банк. Його ще треба створити.
Важливим був би припис: якщо купуєш землю, то зобов'язаний на ній працювати, а не здавати в оренду.
Після 2024 року зможуть купувати 10 тисяч гектарів. Це робитимуть великі гравці, зацікавлені у вирощуванні зернових і олійних. Але нішева продукція дає значно більше доданої вартості. Показовим є приклад Нідерландів. Площа країни — менше двох Київських областей. При цьому 2015-го експортували аграрних продуктів на 85 мільярдів євро. Україна з усієї своєї території позаторік — лише на 19 мільярдів доларів.
З ухваленням земельного закону наближаємось до поновлення співпраці з Міжнародним валютним фондом. Це надзвичайно важливо для стабілізації економіки.
Земельна реформа дещо похитне рейтинг президента, бо суспільство ставиться до неї насторожено. Але гірше — корупція й падіння економіки.
5 
35413
Коментарі