19 жовтня в Україні офіційно стартує президентська виборча кампанія. Із цього дня партії та блоки можуть повідомляти Центрвиборчком про дату проведення з"їздів, на яких висуватимуть кандидатів на посаду глави держави. Проте досі Конституційний суд розглядає подання Віктора Ющенка щодо конституційності ухвалених парламентом у липні змін до Закону про вибори президента.
— Цей закон збільшує можливості фальсифікацій, — вважає голова Комітету виборців Олександр Черненко, 33 роки. — Тому Організація з безпеки і співробітництва в Європі надсилає до нас рекордну кількість спостерігачів — 660. Бюро з демократичних інститутів і прав людини вже в першому звіті висловило серйозну критику ухвалених змін. Адже практично унеможливлюється оскарження будь-яких дій, порушень чи бездіяльності членів комісій і кандидатів, а також результатів виборів. Є положення, які порушують права громадян на вільне волевиявлення. Скажімо, скасування відкріпних талонів. Чи норма, за якою за кордоном зможуть проголосувати лише громадяни України, що перебувають на консульському обліку. Ці зміни ухвалено не в інтересах громадян, а винятково в інтересах БЮТу і Партії регіонів, які дружно за них проголосували.
У чому відмінності старого й нового законів для пересічного виборця?
— Найголовніше — не буде відкріпних талонів. Виборець, який не перебуватиме в день виборів за місцем проживання, не проголосує.
Процедура голосування практично не змінилася. Єдине — з"явилася можливість включати до списків у день голосування. Тобто якщо виборець не знаходить себе у списку, має подати заяву до виборчої дільниці чи суду. А це відкриває шлях до фальсифікацій, бо контролю за таким включенням немає. Фактично одна людина за змовою із суддею чи членами комісії може проголосувати на кількох дільницях.
Збережено право голосувати вдома за інвалідами, хворими, немічними. Створюватимуть дільниці на кораблях, у військових частинах, лікарнях, віддалених населених пунктах чи місцях вахти. Якщо виборець живе далеко від своєї дільниці, добиратися має сам, ніхто по нього не приїде.
Якщо Конституційний суд визнає окремі положення неконституційними, що тоді?
— Трагедії не буде. Багато з положень не суперечать Конституції та не є предметом розгляду. Ті, які оскаржують, іще не скоро застосовуватимуть. Якщо рішення Конституційного суду буде найближчими тижнями, то парламент може оперативно внести зміни до закону. Загрози зриву виборів немає.
Те, що член Центрвиборчкому Анатолій Писаренко досяг пенсійного віку, може стати приводом для оскарження рішень ЦВК?
— Проблема є. Хоча і без Писаренка ЦВК має кворум для голосування. Хіба якщо його голос десь буде вирішальним... Коли ж не матиме значення, то це свідчитиме лише про морально-етичні стандарти цього члена ЦВК і парламенту, що ніяк його не звільнить. Відповідне подання давно є.
В нас часто-густо вибори проводять у борг
Чому тільки два дні після виборів дадуть на розгляд скарг? Чи встигнуть суди їх розглянути?
— Я б теж про це запитав у законодавців.
Безперечно, це зроблено навмисне, щоб скарги ніхто не розглядав. І щоб не було можливості оскаржити порушення та фальсифікацію результатів.
Більшістю голосів члени виборчих комісій зможуть виганяти з дільниць журналістів і спостерігачів. Чи звужує їхні права?
— Новий закон дискримінаційний стосовно засобів масової інформації. Прийняті поправки не дозволяють журналістам нормально висвітлювати виборчу кампанію. У видання чи телеканалу можна відібрати свідоцтво про реєстрацію або ліцензію фактично за будь-яку інформацію про кандидатів, не оплачену як політичну рекламу.
Чи розпочнеться кампанія вчасно без прийнятого бюджету на 2010 рік?
— Кошти, які необхідно витратити цього року, в чинному бюджеті передбачено. Левова частка витрат припадає на день голосування 17 січня 2010 року. Та в нас часто-густо вибори проводять у борг. Частину грошей візьмуть із резервного фонду Кабміну. Він обмежений, тому членам комісій заплатять після того, як приймуть новий бюджет. Інакше станеться параліч виборчого процесу, якщо хтось у цьому буде зацікавлений.
Чи існують проблеми з Єдиним реєстром виборців?
— Добре, що він є, — на його основі формуватимуться списки виборців. Але через недосконалість реєстру значна кількість людей не зможуть проголосувати, бо їхніх прізвищ там нема. Однак оскаржити результати виборів через це неможливо.
Виборча кампанія офіційно не почалася, а потенційні кандидати вже розгортають виборчі штаби, агітують. Чому таке можливе?
— Це питання до законодавців. Оскільки кампанія не почалася, то закон про вибори ще не вступив у дію. Політики цим користуються. Це час "бєспрєдєлу", коли фактично агітація ведеться, але формально такою не є. Скорочення виборчої кампанії на місяць — це період, коли політична реклама нічим не регулюється, ніхто не несе відповідальності за її розміщення. Адже й кандидатів у президенти ще нема.
Кажуть, що ці вибори будуть бруднішими за всі попередні.
— Подивіться, як останні місяці в країні триває політичний процес — блокування, суди, звинувачення, компромат. Вибори тільки загострять політичну кризу. Багато претендентів зробили дуже великі ставки на президентство і прагнуть перемоги за будь-яку ціну.
Чи не завелика застава для кандидата — 2,5 мільйона гривень?
— Безперечно, така сума недоцільна, бо не вирішує проблеми технічних кандидатів — їх буде достатньо. З іншого боку, ця норма обмежує права громадян щодо можливості висуватися й бути обраним.
Чому постійно використовують технічних кандидатів? Ці ж люди знають, що не пройдуть і що заставу їм не повернуть.
— Грошей у виборчих кампаніях пропадає багато... На те й вибори. Та й не свої вони гроші платять. Їм дають прохідні кандидати, які мають від цього інший зиск — відтягнути голоси конкурента, ввести більше своїх людей у комісії, оприлюднити більше компромату тощо. Ті 2,5 мільйона — це ціна за виборчі спецоперації.
1 
1
Коментарі