Із Соціалістичної партії у суботу виключили колишніх міністрів в уряді Віктора Януковича — Станіслава Ніколаєнка та Олександра Баранівського. Вони нібито хотіли змінити партійне керівництво. Зокрема Ніколаєнко збирався посунути з посади глави партії Олександра Мороза.
— Причина їх виключення — у ставленні до справи, — пояснює перший секретар Тернопільського обкому СПУ Василь Богачук, 47 років. — Вони нічого не робили. Самоусунулися. Також порушували вимоги статуту. Зокрема не виконали рішення з"їзду не обговорювати внутрішню політику партії у позапартійній пресі. Старалися побільше бруду виливали скрізь і всюди.
Ніколаєнко так чинив, бо хотів замість Мороза очолити Соцпартію?
— Так. Хлопці виросли зі штанців. Хоча займали досить високі посади — входили до політради. У суспільстві наша політична сила асоціюється із прізвищем Мороз. Тому довго довелося б когось іншого розкручувати. Інтерес до Соцпартії буде доти, доки цікавитимуться Морозом. Ніколаєнку і Баранівському треба було б ще рости і утверджуватися. Як мені відомо, Сан Санич бачив перспективу в Ніколаєнку. Він сказав, що поверне партію в парламент і передасть керівництво іншому. Навіть на президента не збирався балотуватися. А тут у Ніколаєнка та Баранівського розігралися амбіції.
Чи намагався Мороз якось поговорити з ними?
— Такі бесіди були і в широкому колі, й у вузькому. Я бачив, що на їхню розкольницьку діяльність упливають іззовні. Ці сили не хотіли бачити партію міцною. Тому ми очистилися, здолали брехню, яка виливалася, і виходимо на новий рівень упливу партії в суспільстві.
Хіба це не знищення демократії партії, коли виключають тих, хто її критикує?
— Більшої демократії, ніж у нас, немає у жодній політичній силі. В найуспішніших партіях її мало. Подивіться, де сьогодні Рух, який дозволяв собі чимало вольностей, де сьогодні "Наша Україна". А ми прийшли в політику надовго. Тому партія скоро повернеться на політичний олімп.
Ніколаєнко говорить, що Соцпартії загрожує смерть.
— Скоріше це про Ніколаєнка і Баранівського. Багато в нас було "авторитетів", які на певному етапі ставили перед собою недосяжні планки. Робили реверанси і виходили з партії. Де вони сьогодні? Про них забули. Те саме відбудеться через місяць-другий і з цими хлопцями. Я їх добре знаю. Вони зайвої копійки не вкладуть у розкрутку нової політичної сили. Можливо, гроші їм даватимуть наші опоненти. Але вони були цікаві тут, у партії. Поза нею на них ніхто не поставить.
Вони стверджують, що їх виключенням із партії займалися Микола Рудьковський та Ярослав Мендусь.
— Це питання на голосування поставив хтось із обласної організації. Адже Ніколаєнко і Баранівський починали колотнечу на місцях. То там, то там проводили конференції, підривали людей до того, щоб створювати нові структури.
Коли вони почали займатися цим?
— Як тільки втратили міністерські портфелі. Ніколаєнко відсидів кілька місяців і зрозумів, що треба виходити на арену. Знаю, що вони проводили переговори із різними політичними гравцями, аби повернутися в уряд. Але їх розвели, як пацанів.
Але ще восени Ніколаєнко стояв із прапорами Соцпартії під Кабміном і закликав змінити уряд Тимошенко.
— Це була гра для того, щоб утвердитися в партії і зайняти лідерські позиції.
3 
1
Коментарі
9