Ексклюзиви
Пʼятниця, 27 червня 2014 08:20

"Наступний вибух знесе всіх. Чекати лишилося недовго"

Автор: ФОТО: ТАРАС ПОДОЛЯН
  Економіст Борис Кушнірук: ”У більшості країн Європи пенсійний вік сягає 65–67 років. Щороку його збільшують на три місяці”
Економіст Борис Кушнірук: ”У більшості країн Європи пенсійний вік сягає 65–67 років. Щороку його збільшують на три місяці”

З економістом 48-річним Борисом Кушніруком зустрічаємося у столичному парку Шевченка.

— Люблю тут гуляти. Особлива атмосфера, — пояснює. — В Європі люди сідають відпочивати прямо на газонах.

Запрошує у ресторан "О'Панас". У приміщенні грає спокійна музика, дзюрчить фонтан. Офіціант у червоних шароварах і вишиванці приносить меню. Кушнірук замовляє чорну каву.

Прем'єр-міністр заявив, що цього року економіка впаде на 5 відсотків. Цей Каб­мін здатний провести реформи?

— Яценюк як керівник уряду намагається виглядати оптимістичнішим, ніж ситуація є насправді. Падіння економіки буде глибшим. Зараз — насамперед через ситуацію на Донбасі. Бізнес під час війни — розгублений. Не знає, чи вкладати гроші, а якщо вкладати, то куди.

Нам потрібні реформи. Але вони теж можуть провокувати зниження економіки. Наприклад, попит населення падатиме. Бо наявна структура споживання — неправильна. Доходи людей дуже низькі, тому більшу частину заробленого витрачають на харчування.

Колишній міністр економіки Грузії Каха Бендукідзе якось влучно сказав: "Не обирайте тих, хто вже довів, що не може". Члени теперішнього уряду ні морально, ні інтелектуально не готові до реформ.

Де найбільше проблем?

— У Міністерстві соцполітики. У нас 16 мільйонів людей отримують соціальні пільги. Це понад третина населення. Жодна країна собі такого не дозволяє. Можемо утримувати максимум 4–5 мільйонів пільговиків. Для мене абсурдом є так звані діти війни. Знаю людей, які застали війну, але завдяки успішним синам чи донькам їздять по чотири-п'ять разів на рік відпочивати. У міліції не знайдете жодного майора, який би не зробив собі посвідчення ліквідатора аварії на Чорнобильській АЕС.

Проблем багато всюди. Але без змін у соціальному блоці дуже важко на щось розраховувати. Кажуть, у нас не доживають до пенсії. Це — демагогія. Як тільки людина досягла пенсійного віку, виявляється, що чоловіки доживають до 74–75 років, а жінки — до 81–82. Це означає, що після виходу на пенсію жінка живе ще 25 років. Нам не уникнути підвищення пенсійного віку. У більшості країн Європи він сягає 65–67 років. Вони щороку збільшують його на три місяці.

На чий досвід маємо орієнтуватися?

— У Грузії свого часу взагалі скасували всі від­рахування в пенсійні фонди. Але збільшили податок на доходи до 20 відсотків. Потім за рахунок цього з бюджету виплачували пенсію. Та я прихильник підходу, що сповідувала колишній прем'єр Великої Британії Маргарет Тетчер. Внески до солідарної системи — на рівні 10 відсотків. Не зменшивши внески до пенсійних фондів, залишимо корупцію. Бо якщо людина ховає зарплату в тінь — треба відкуповуватись від перевіряльників і робити обіг у тіні: адже потрібно десь брати готівку.

Але ще більше зловживань в енергетичному секторі?

— Жахлива корумпована система. Ціна на газ для населення у п'ять-сім разів нижча, ніж для промислових підприємств. Це — велике поле для зловживань. Колись я очолював ЖБК. Звернувся до Київгазу, щоб установили лічильники на будинки. У них почалася істерика. Бо реальне споживання газу населенням — у кілька разів менше, ніж вони декларують. Нормативи споживання залишилися на рівні 1960–1970-х. Його і списують за цими нормативами, а зеко­номлений віддають комерційним структурам по 600 доларів за тисячу "кубів". Уявіть, який прибуток щороку отримують. Юлія Тимошенко боролася з Фірташем не за прозору систему в облгазах, а за контроль над цими доходами.

Доведеться зараз цю систему потрусити?

— Не просто потрусити. Поки в нас є кілька цін на газ, можливості для зловживань — неймовірні. Потрібно привести систему до ринкового механізму.

Як зменшити споживання газу?

— Треба стимулювати енергозбереження. Колись пропонував провести тепломодернізацію. Її потребують десь 115 тисяч багатоквартирних будинків. На ці заходи потрібно близько 500 мільярдів гривень. Таких коштів у держави ніколи не буде. Треба пропонувати людям модернізацію в кредит. Гроші під 2–3 відсотки річних на утеплення будинку, скажімо, на 15 років. Для більшості це не буде обтяжливо і дасть можливість економити газ.

Що отримаємо, якщо і далі не робитимемо реформ?

— Знову повернуся до слів Кахи Бендукідзе. Він колись сказав, що не знає, як Україна може вижити як держава. Питання не тільки в неефективності та популізмі, а й в еліті, яка не хоче змін. Навпаки: прагне налаштувати систему під себе. Така ситуація всюди — у судах, армії, прокуратурі. Куди не кинь оком — бачимо страшну деградацію. Якщо не зруйнуємо стару систему і не перезаснуємо державу, наступний вибух знесе всіх. Враження таке, що чекати лишилося недовго. Раніше хлопці стояли зі щитами й палицями, а зараз на руках мають сотні тисяч одиниць зброї. Ахметов загравав із сепаратистами, а тепер навіть носа не потикне на вулицю в Донецьку. Можемо таку саму ситуацію отримати в Києві. Коли круті й пихаті, разом з охоронцями, тікатимуть, бо стрілятимуть у всіх.

Скільки часу маємо?

— Кілька місяців. Треба ставити питання про розгін парламенту. Змінити виборчу систему на пропорційну з відкритими списками. Бо якщо залишимо стару, є великий ризик, що зайдуть ті самі.

Американський мільярдер і меценат Джордж Сорос заявив про створення стратегічної групи радників для допомоги Кабміну в реформуванні України. Це має допомогти?

— Захід допоможе тільки за умови, якщо самі захочемо створити некорумповану систему. В Україні достатньо освічених і моральних людей. Але влада не хоче змін. Знаю Арсенія Яценюка давно. Поки він діє як людина, що думає про свій імідж. Досі не бачили жодного непопулярного кроку уряду. Тим часом бюджет продовжують розкрадати.

Уособлення змін для українців — це президент, бо його обирає весь народ. Але більшість не розуміють, що в нього — обмежені повноваження. Порошенко не формує уряд. Він тільки подає у Верховну Раду кандидатури міністрів оборони, закордонних справ, голів Служби безпеки і Національного банку.

Що потрібно робити вже сьогодні?

— Реформи не обов'язково передбачають непопулярні кроки. Візьмемо для прикладу перше рішення уряду консерваторів британського прем'єр-міністра Девіда Кемерона. Їхня економіка в 10 разів більша за українську. Вони розпорядились оприлюднювати всі видатки бюджету, більші за 500 фунтів (10 тис. грн. — "ГПУ"). Держава не може купувати товари й послуги у компанії, де власниками є офшори. Не може мати справи зі структурами, за якими стоїть незрозуміло хто.

Наступний крок — зобов'язати всіх чиновників здавати декларації про доходи і видатки. І не тільки свої, а й родин. Це має бути записано у законі. Якщо не хочеш оприлюднювати — не можеш працювати державним службовцем.

20 кілометрів на день пішки долає ­Борис Кушнірук.

Наїздив 130 тисяч кілометрів

Борис Кушнірук пише аналітичні огляди. Серед замовників — українські та іноземні бізнес-структури, урядовці. Хоче створити аналітичний центр, що спеціалізуватиметься на економіці й політиці.

— Втомився бути експертом і радником, — каже. — Підготував стільки закритих і відкритих записок, що лежать у шухляді. Пишеш, розказуєш, пояснюєш, а все залишається по-старому. Бо люди частіше думають, як украсти, ніж як щось змінити на краще.

Народився в Києві. За освітою — економіст. До 1997 року — голова правління банку "Юнекс". Два роки був консультантом із питань розвитку банківського сектора при Кабміні. Член Української народної партії.

Позаторік балотувався в народні депутати в окрузі №154 на Рівненщині. Програв Валентину Королюку з "Батьківщини".

Кандидат у майстри спорту з шахів. Любить кататися на водних лижах.

За 10 років за кермом наїздив 130 тис. км.

Неодружений, дітей не має.

Зараз ви читаєте новину «"Наступний вибух знесе всіх. Чекати лишилося недовго"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

5

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі