Я працював учителем у середній школі ще за радянських часів. Якось старший колега розповів те, чого нас не вчили в педінституті. Про три системи виховання — радянську, європейську та американську.
Пояснив це на простому прикладі. Дитина побачила на шафі вазу з ласощами і просить у мами цукерку. Радянська мати бере вазу, дістає цукерку і, знявши з неї обгортку, вкладає дитині в рот. Європейка лише підсаджує дитину, а та мусить сама взяти цукерку, розгорнути її і покласти до рота. Американка каже своїй дитині: "Синку, ти живеш у найдемократичнішій країні. У нас дозволено все, що не заборонено. Ти, безумовно, маєш право взяти з вази цукерку. А як її звідти дістати — це твої проблеми".
І карапуз спочатку думає, що робити, потім, сопучи і напружуючись, підтягує до шафи стілець, залазить на нього й дістає цукерку. А мати йому аплодує. Так дитина з перших років життя вчиться самотужки втілювати свою американську мрію, не чекаючи ні від кого допомоги, навіть від дядечка Сема.
Реакція лідерів української опозиції на безчинства влади в останні два місяці схиляє до думки, що в них таки радянське виховання. Бо при кожному силовому кроці можновладців вони починали волати: "Ґвалт! Рятуйте!" і гарячково вимагати у Заходу санкцій для вищих посадових осіб держави. Тобто дайте нам цукерку, та ще й розжуйте і покладіть у рот.
Але українці вже зрозуміли, що класичну фразу "Захід нам допоможе" треба викинути на смітник історії. І самим наводити лад у хаті. Тому почали виховувати опозиційних лідерів за американською системою. Вийшли на майдани в обласних містах і районних містечках, аби вигнати з кабінетів можновладців, що ведуть країну до прірви.
Схоже, виховання триває успішно. Відмова від пропозицій президента очолити уряд — перша добра ознака. Народ бажає не заміни "шила на мило" на Банковій і Грушевського, а кардинальної зміни системи влади, викорінення корупції, запровадження механізмів демократії, дотримання громадянських прав і свобод. А в кількох областях навіть оголосили про заборону Партії регіонів та КПУ — керівників і поплічників нинішнього бандитського режиму. Звичайно, ці заяви поки що декларативні й не мають юридичної сили. Але це озвучена воля народу. І рано чи пізно вона буде втілена в життя.
Отже, що краще наші опозиціонери засвоюватимуть уроки Майдану, то більше в них шансів отримати народну довіру на майбутніх виборах. Щоб дістати цукерку влади, треба потрудитися.
4 
1
Коментарі