Мовний закон опинився під загрозою за підтримки "Голосу"

15 червня Верховна Рада ­включила до порядку денного законопроєкти, що відтерміновують норму про трансляцію фільмів українською мовою.

"За" проголосували 227 депутатів, за необхідних 226. "Слуги народу" дали 212 голосів, 10 — позафракційні і ще п'ять — депутати "Голосу". А саме Ярослав Железняк, Кіра Рудик, Роман Костенко, Ярослав Рущишин, Андрій Осадчук. Це спричинило скандал, адже фракція декларує свою опозиційність і підтримку української мови. У партії заявили про помилку і відкликання голосів, однак згадані законопроєкти парламент все одно розгляне.

— На кого працює ця партія? Це пряма робота Офіса президента і, по суті, вказівка Зеленського — валити закон про мову, — коментує політолог Андрій Смолій.

16 липня 2021 року набуває чинності стаття мовного закону, яка передбачає, що фільми в Україні демонструються українською. Це стосується і кінопрокату, й інтернет-платформ, і телебачення. Адже дві третини серіалів на провідних українських каналах — "1+1", "Інтер", "Україна", "СТБ" та "ICTV" — демонструються російською, зазначають у секретаріаті Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя.

24 травня депутати монобільшості Микита Потураєв і Євгенія Кравчук, а 28 травня — інший "слуга народу" Олександр Санченко зареєстрували законопроєкти №5554 і №5554–1, що набуття чинності нормою про українську мову в теле- та кіновиробництві відкладається на невизначене післякарантинне майбутнє. 1 червня Верховна Рада намагалася, але не змогла внести до порядку денного цей законопроєкт.

Світовий Конґрес Українців звернувся до спікера Дмитра Разумкова, голови комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микити Потураєва, голів депутатських груп і фракцій та до Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя стосовно неприпустимості відтермінування статей мовного закону.

×