— Я хотів би дізнатися, хто ви, — говорить колишній міністр внутрішніх справ 47-річний Юрій Луценко у клітці київського Печерського райсуду. Дивиться на суддю Анну Медушевську, яка сидить у президії. — Також прошу представити дані комп'ютерного відбору суддів, щоб я знав, на якій підставі ви слухаєте мою справу.
У понеділок уранці почався суд над Юрієм Луценком щодо організації незаконних оперативно-розшукових заходів у справі отруєння Віктора Ющенка. Нібито за вказівкою посадовця незаконно прослуховували телефони та стежили за екс-водієм колишнього заступника голови СБУ — Володимира Сацюка. За це прокуратура просить посадити Луценка на шість років.
— Будь-хто може одягти мантію й сказати, що він суддя, — підвищує голос Луценко. — Прошу надати мені документи, щоб я міг звертатися до вас "Ваша честь".
— Це можна вважати вашою заявою про відвід? — перепитує суддя.
— Ні, це можна вважати моєю заявою про знайомство, — всміхається екс-міністр. — Як я можу просити вашого відводу, якщо я не знаю, хто ви?
— Де ви працюєте? — не підводить голови від паперів Медушевська.
— Пані, що відмовилася представитися, повідомляю: у Лук'янівському СІЗО в якості піддослідного для тих, хто називає себе медиками і не лікує мене, — відповідає Луценко. — Сьогодні із єврохати №136 мене доставили до євроклітки.
Присутні журналісти тихо сміються. Прокурори Дмитро Лобань та Євген Зінченко опускають очі.
Медушевська відмовляє підсудному у наданні документів, які підтверджували б її статус. Просить звернутися письмово.
— Мені останнім часом не дають не тільки ліки, а й паперу, — підводиться з лави екс-міністр. — Не перетворюйтеся змолоду на суддю Вовка (суддя Печерського райсуду, який засудив Луценка до чотирьох років ув'язнення. — "ГПУ"). Покажіть приклад дотримання закону. В мене є підстави, які викликають сумніви у вашій об'єктивності. Я заявляю вам відвід через впевненість у ваших упередженості, необ'єктивності та виконанні політичного замовлення.
Суддя йде до нарадчої кімнати. Повертається за 30 хв. У задоволенні клопотання відмовляє. Луценко повторно заявляє відвід і про бажання розглядати справу колегією суддів.
Медушевська йде. Міліціонери просять присутніх вийти із зали, щоб вони не спілкувалися з підсудним. Суддя заходить за 40 хв. Зачитує постанову про відмову.
— Який сенс розмовляти на юридичній мові, якщо вам це побоку? — червоніє колишній урядовець. — Я хотів заявити про відвід прокурорів. А потім подумав: де ми знайдемо таких тупих? Це вже останні екземпляри.
Підводиться адвокат екс-міністра 58-річний Олексій Баганець. Бере зі столу кілька аркушів, одягає окуляри:
— Прошу закрити кримінальну справу у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину. Тут немає навіть події злочину. На допиті в суді водій Давиденко заявив, що не вважає себе потерпілим, що його права не порушували.
— На проведення оперативно-розшукових дій було узгодження заступника Генпрокурора і дозвіл суду, — додає колишній міністр. — Що не в порядку? Те, що Луценко критикує Януковича.
Суддя знову відмовляється закрити справу й оголошує перерву до 18 травня — через свою зайнятість в іншому процесі.
3 
1
Коментарі