Лондонські звинувачення остаточно ховають репутацію Путіна

Російський президент Володимир ­Путін — вбивця і педофіл. Ці сенсаційні твердження або припущення розійшлися минулого тижня світовими медіа.

Такою була реакція світу на доповідь британського судді Роберта ­Оуена у Високому суді Лондона. Він розслідував вбивство російськими спецслужбами колишнього працівника Федеральної служби безпеки Олександра Литвиненка. Той утік із Росії 2000 року, звинувативши Путіна в багатьох злочинах: підриві житлових будинків у Москві ­1999-го — з метою розпочати Другу чеченську війну, намірах убити опального олігарха Бориса Березовського, у вбивстві журналістки Анни Політковської. Також стверджував, що нинішній російський президент має пристрасть до маленьких хлопчиків. 2006 року Литвиненка отруїли полонієм у Британії.

Путін "ймовірно схвалив" це вбивство, сказав суддя Оуен. Його доповідь і висновки не є класичним судовим вердиктом. Однак результати так званого громадського дізнання у справі Литвиненка стали першим офіційним підтвердженням припущень, що Путін організував убивство російського дисидента. Відповідно, довіра до звинувачень на адресу президента РФ суттєво зростає.

Лондонська доповідь судді Оуена, однак, не матиме негайного чи вирішального впливу на відносини Заходу з Кремлем. Практично в один день із оприлюдненням цього звіту держсекретар США Джон Керрі повідомив у Давосі про можливість зняття з Росії санкцій після виконання нею Мінських угод. Подібна заява пролунала з Парижа. Звичайно, Росія на підставі звіту не видасть Лондону ймовірних убивць Литвиненка — агентів ФСБ Андрія Лугового й Дмитра Ковтуна. Очевидно, погіршаться двосторонні відносини Британії та Росії, хоча вони й так дуже погані. Можливо, улюблений російськими олігархами Лондон стане для них менш комфортним або ж британські спецслужби вишлють із країни певну кількість російських шпигунів.

Та особисто для Путіна оприлюднені у Високому суді Лондона висновки є репутаційною катастрофою. Звісно, президенти потрапляють у халепи, як-от екс-глава США Білл Клінтон із коханкою Монікою Левінськи. Весь світ може знати про їхні недоліки, наприклад, про пристрасть колишнього глави Росії Бориса Єльцина до алкоголю. Однак це не завадило обом бути рівноправними серед президентів великих держав.

Путіна ж фактично звинувачено у важких огидних злочинах — тоді, коли він щосили намагається повернутися до клубу світових лідерів, знову бути не гіршим за інших. Це тавро кремлівський диктатор носитиме до кінця свого володарювання. І це — ще одна загроза безтурботному життю Путіна після майбутнього відходу від влади.

×