"Кордон із Росією треба закрити і забути, що є такий ринок"

 

— У лютому ми звідси бачили і повідомляли про пересування військ по Грушевського, — каже політтехнолог 48-річний Сергій Гайдай. Говорить російською. Стоїть на балконі офіса власного агентства стратегічного планування "Гайдай.Ком". Це на шостому поверсі будівлі на столичній вул. Костельній. Звідти видно центр міста — майдан Незалежності, Хрещатик, Європейську площу. — Снайперів усіх бачили. Вони сиділи на Нац­банку, Кабінеті Міністрів, готелі "Україна" та Жовтневому палаці.

Сергій Миколайович запрошує до кабінету. Там стоїть телескоп. Поряд — стелаж із книжками, серед яких видання Юрія Рогози "Вбити Юлю ІІ", письменниці та нардепа з УДАРу Марії Матіос "Солодка Даруся" і мільйонера, політичного психолога Геннадія Балашова "Як стати авантюристом". Гайдай сідає в крісло за робочим столом.

Як змінюються настрої у суспільстві після Майдану?

— Людям хочеться миру, любові, відновлення. Позитивних змін. Остерігаються війни. Всі проти бомбардувань, нових барикад та перестрілок під вікнами. Але війська вже стоять на кордоні. Чи будуть на нас насуватися, залежить від дурості Путіна.

Люди готові знову вийти на вулиці?

— Третій Майдан буде — коли більшість перестане пов'язувати з обраною владою сподівання на зміни. Коли це станеться — важко передбачити.

Чому після Майдану ми постали перед вибором між Петром Порошенком та Юлією Тимошенко як майбутнім президентом?

— Кілька місяців тому вибір був між Януковичем та Кличком. Українська дійсність швидко змінюється. Якщо почнеться агресія Росії, від того, як кожен із кандидатів себе поведе, ситуація може кардинально перегратися.

Тимошенко завжди була ­однією з найяскравіших фігур української політики. Зараз її партія найбільше скористалася можливістю взяти владу. Юлія Володимирівна де-факто є головною людиною, яка керує всіма процесами в країні. Тепер претендує на легітимізацію свого правління шляхом виборів.

Порошенко ще до Майдану був єдиним представником великого бізнесу, який не входив до владного табору. Був готовий домовлятися, що побачили по його роботі в уряді Азарова. Але Петро Олексійович був там одним із найвіддаленіших. Йому нічого не залишалося, як зайняти революційну позицію.

Донедавна запит був на руйнівників. Зараз хочеться творця. Тому Порошенко з його обіцянкою відновити вулицю Грушевського має запит. Бо це означає, що й країну відновить. А Юля залишається руйнівником.

Яким президентом буде Тимошенко, а яким — Порошенко?

— Юлія Володимирівна намагатиметься зосередити на собі більше повноважень, аніж це дозволено Конституцією 2004 року. Зараз глава держави відповідає за силовий блок та міжнародну політику. У Порошенка з обороною найбільші проблеми, бо він — мирна людина. Навіть під час революції займав позицію миротворця. Але в питанні гео­політики він — ідеальна фігура. Є дипломатом по суті. Його найуспішніші завоювання в кар'єрі були за керівництва Міністерства закордонних справ. Має зв'язки в усьому світі.

Вони готові до реформ?

— Тимошенко і Порошенко є продуктами політичної системи, що склалася за 22 роки. Реформи означають повну її руйнацію. Але неможливо скасувати систему, будучи її частиною. Справжні зміни — справа вже не цих політиків.

Де ці нові обличчя?

— Чотири місяці — занадто малий термін, щоб народилися нові політики. Для зміни системи потрібен диктатор, який приймає самостійні рішення. Має сформувати дуже маленьку групу людей, готових до серйозних реформ. У Грузії відбулося саме так. Президент Саакашвілі зміг зібрати ­команду і повністю змінив систему. Їхній міністр економіки Каха Бендукідзе правильно сказав, що для реформ потрібні троє: один саджає, другий задає хід реформ, а третій політично це прикриває зверху. Сьогодні цих трьох людей в Україні немає. У нас змінюються портфелі, а система лишається.

Чекатимемо п'ять років?

— Не казав би про п'ять років. За колосальної стабільності Партії регіонів Янукович свій термін не добув.

Кого на цих виборах підтримуватимуть олігархи?

— Шукатимуть лідера. Поки що це Порошенко. Для них він — зрозумілий. І готовий домовлятися.

У Тимошенко з олігархами важче. Для них вона неприваблива, бо пов'язана з руйнацією. Олігархам некомфортно у цій ситуації. Її можуть підтримати ті, хто не знайде спільної мови з Порошенком.

Чому Росія так хоче зірвати вибори президента?

— Для Кремля важливо, щоб вони не відбулися взагалі. Тому ймовірність інтервенції дуже висока. Світова спільнота показала неспроможність протистояти Путіну. Хоча його можна "вбити" без жодного пострілу — повною економічною ізоляцією. Але при цьому колосальні втрати понесе і Захід. Він цього не хоче.

Як нам вибудовувати відносини з Росією?

— Треба припинити думати, що Кремль задовольниться Кримом і з ними можна домовитися. Потрібно будувати сильну у воєнному та економічному плані державу. Повністю пере­орієнтуватися на західний ринок. Мені дуже подобається доктрина "Європейського Китаю". Він сьогодні є промисловою базою для всіх. Там виробляють левову частку товарів для західного світу. За промисловою структурою Україна нагадує Китай. Але в нас є одна колосальна перевага — ми знаходимося географічно в одному дні від Європи. А вони свої товари везуть морськими шляхами, що суттєво здорожчує їх. Крім того, можемо позмагатися з Китаєм якістю. Освітній ценз наших працівників дуже високий. Україна здатна забрати частину китайського економічного успіху на себе. Для цього потрібна грамотна еліта, яка розвиватиме цей вектор. Це дасть нам відкритий кордон, робочі місця і зростання економіки. Кордон з Росією треба закрити і забути, що є такий ринок. Відкрити, коли зникне режим Путіна. І аж тоді віддати наказ про швидке повернення Криму. Щоб над Тузлою та в Севастополі відразу опинилися наші війська.

Південь і Схід України зараз "трусить". Як їх втримати?

— Міцна влада сьогодні затребувана і на Сході, і на Заході. Це та, яка має чіткий план виходу з кризи. Запити із 2004 року не змінилися. Бандитам — тюрми, а економічне зростання об'єднають Захід і Схід. Треба, щоб тут було валом робочих місць, хороші дороги й розвинуті комунікації. І нарешті потрібно довести до ладу місцеве самоуправління, якого в нас ніколи не було. Тоді сепаратизм зникне. Якщо все вирішує місцева влада, сваритися із центральною і відділятися ніхто не буде.

Які кроки має зробити новий президент у першу чергу?

— Перше: розробити оборонну доктрину, схожу на ізраїльську або швейцарську. Це значить, що має бути кадрова професійна армія — до 200 тисяч осіб. Водночас повинна існувати резервна — все чоловіче населення країни. Тотально озброєні і здатні до швидкої мобілізації. Це дозволить спокійніше жити поруч з агресивним сусідом.

Друге: президент має почати налагоджувати зв'язки і забезпечувати економічну конкуренто­здатність країни у світі, шукати нові ринки, домовлятися про безвізовий режим. Треба проявляти Україну в світовій спільноті як окремий суб'єкт.

З якими викликами зіштовхнеться?

— Перший називається Володимир Путін. Другий: внутрішній спротив системи, істеблішменту, що склався і який потрібно буде відправити у відставку. Третє завдання: відвести від влади великий бізнес.

Займається альпінізмом

Сергій Гайдай народився у Києві. Вчився в Одеському мореплавному училищі. Спеціальність — "суднокерування". Згодом вступив до Одеського державного екологічного університету.

12 років тому створив агентство зі стратегічного планування "Гайдай.Ком". Провів понад 50 виборчих і політичних кампаній. Співпрацював із Віктором Ющенком, Петром Порошенком, Миколою Катеринчуком.

Атеїст. Займається альпінізмом. Сходив на вершини Арарат, Монблан, Маттерхорн.

Із дружиною Ніною виховують синів Антона й Данила.

×