22 лютого губернатор Харківщини Михайло Добкін скликав до обласного центру Форум депутатів південного сходу країни. Мали вирішити, чи залишаться Харківщина, Донеччина, Луганщина, Дніпропетровщина, Херсонщина і Крим у складі України, чи ввійдуть до окремої федерації.
Опівдні біля Палацу спорту на просп. Маршала Жукова збираються кілька тисяч городян. Форум відбувається у приміщенні, на вулиці облаштована окрема сцена. Прикрашена червоною зіркою й георгієвськими стрічками. До проспекту з такими ж стрічками підходять бюджетники, з Донецька під'їжджають кілька автобусів з шахтарями. Чекають на Віктора Януковича.
— Його вже не буде, — перемовляються, коли бачать, як зі входу до Палацу спорту прибирають металошукачі.
У залі Михайло Добкін оголошує промову, про федералізацію не каже. Нервує.
— Пока ситуация в стране не стабилизируется, вся власть переходит местным советам. Народные депутаты должны возвратиться в свои округа, милиция подчиняется депутатам областных советов, — каже нардеп-"регіонал" Вадим Колесніченко. Форум завершується близько 15.00.
— Спасибо всем. Официальная часть закончена. Еще нужно перед людьми на улице выступить, — поспіхом встає Добкін. Швидко йде за куліси. Слідом за ним зривається з місця мер Харкова Геннадій Кернес. Крізь скляні двері дивляться на активістів, розвертаються і виходять на задній двір. Там їх чекають одинакові чорні мікроавтобуси з однаковими номерами — 0002.
— Миша, поехали! — Кернес першим заскакує всередину і підганяє губернатора. До бусів заскакують озброєні охоронці в балаклавах. Один не поміщається до салону, стає на задню підніжку. Буси зриваються. З відкритих дверцят висипаються пляшки з водою.
На великій швидкості мікроавтобуси мчать до центру Харкова. Звідти — 15 хв. їзди до російського кордону. За годину державна прикордонна служба України повідомляє, що Кернес та Добкін перетнули український кордон у пункті пропуску Гоптівка.
— Ми думали, вони втекли назавжди, — каже представник харківського Майдану Володимир Чистилін. — Спершу була інформація, що поїхали до Москви, потім — у Чечню, в Грозний.
Увечері майданівці безперешкодно заходять до обласної адміністрації. Таблички з надписом "Михайло Добкін" на дверях губернаторського кабінету нема.
– 24 лютого голова Харківської облдержадміністрації продовжить роботу в звичайному режимі, — каже його прес-секретар Вікторія Маренич.
23 лютого Геннадій Кернес повернувся до Харкова о 15.15. У віп-терміналі Харківського аеропорту його зустріли радники та охоронці. На виході — майданівці з жовто-блакитними прапорами і транспарантами "Это наш город".
— За эти сутки был в России и Швейцарии. Вернулся с деловой встречи из Женевы, — каже Кернес на виході з аеропорту. Він усміхнений, у сірій водолазці й темно-синьому піджаку, виглядає впевненим. — Любой победитель преумножит победу, если врагов сделает друзьями! — піднімає палець догори. Запевняє, що не закликав до поділу країни. — На сегодняшний день в стране нет президента. Янукович — это история, давайте смотреть в будущее. Вам не стоит ожидать от меня никаких заявлений об отставке. Моё постоянное место пребывания: Украина, Харьков, площадь Конституции, 7. Я хотел бы заниматься городским хозяйством. Всё остальное — не моего ума дело.
Кернес дістає мобільний, набирає Михайла Добкіна. Домовляється про зустріч на площі Свободи. Там їх чекають два мітинги: навпроти обласної адміністрації — прихильники Майдану, навколо пам'ятника Леніну — захисники монумента.
Від адміністрації до пам'ятника Кернес іде крізь живий коридор, до всіх усміхається.
— Если хотите — памятник Ленину снесем. В среду будет сессия горсовета, поднимем этот вопрос, — пояснює. Біля пам'ятника до нього приєднується Добкін. У картатій теплій куртці мовчки стоїть за спиною мера:
— Я никуда не уезжал. Завтра выйду на роботу.
У відповідь чути крики майданівців: "Ганьба!" і гімн України.
О 20.00 23 лютого майданівці й "самооборонці" гуртуються біля обласної адміністрації. В руках — палиці. Кажуть, чергуватимуть до ранку, щоб не пустити Михайла Добкіна. Головний вхід відкривають, на першому поверсі ставлять столи. Готують чай і бутерброди.
— Я прошу вас, уберите биты. Здесь нет никого, кто мог бы вам угрожать! — підходить до них Геннадій Кернес.
Під крики: "Банду геть!" іде до своїх прихильників.
— Там воинственно настроенная молодёжь. Стоят с оружием, в масках. Эти примеры радикально-экстремистских действий нам не подходят, — каже Кернес своїм прихильникам.
Опівночі майданівці оголошують:
— Завтра в 9.00 все чиновники, кроме одного, войдут в здание на свои рабочие места. В 11.00 они должны опубликовать — кто из руководителей остается работать. По поводу памятника Ленину вопрос решен однозначно. Он уже не обсуждается. Власть, не без подсказки Майдана, сама пошла на его демонтаж. Проектировщики попросили время до вторника, 14.00, после чего сразу же начнется его цивилизованное снятие. А мы будем стоять до полной капитуляции местной власти.














Коментарі